«Червоні прапорці» у пошуку роботи: Служба зайнятості розказує про секрети здорового вибору вакансії

Пошук роботи – це не лише про нові можливості, а й про вміння вчасно розпізнати ризики. Приваблива вакансія, швидкий відгук чи обіцянки високої зарплати без досвіду можуть приховувати «червоні прапорці».

Як не потрапити в пастку недобросовісних роботодавців і зробити справді безпечний та усвідомлений вибір – пояснює Служба зайнятості.

1. Шахрайські схеми

В даний час у соцмережах можна зустріти немало пропозицій роботи, де пропонуються «золоті гори» і не вимагаються якісь конкретні знання та вміння натомість. Вони виглядають приблизно так: «лише кілька годин роботи на день із дому і ви можете отримувати до 1 тисячі $ на тиждень» або «робота в офісі менеджером з продажу без досвіду роботи». Практично всі такі оголошення створені для виманювання коштів, а не для забезпечення роботою.

Перший з «червоних прапорців» – пропозиція вкласти гроші в документально не підтверджене навчання, товари на продаж для подальшого «успішного успіху». А також – прохання заплатити за оформлення певних специфічних документів.

Другий – люди, що розкидаються такими пропозиціями, запитують банківські реквізити чи номери соціального страхування для можливості переказу ваших коштів на свої рахунки.  Хоча існують і схеми, які передбачають обман користувачів не напряму. Тобто найм працівників, щоб саме вони виманювали банківські дані інших людей. Або ж видавали себе за інших людей чи перекладали шахрайські повідомлення та листи на інші мови. Такі способи заробітку мають три основні проблеми: перше – робота неофіційна, друге – роботодавець може зникнути у будь-який момент і не платити, третє – подібні дії передбачають кримінальну відповідальність і позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

2. Тут і зараз

Ще однією групою «червоних прапорців» є ситуації, коли ейчар не здатен чітко сформулювати, які у найманого працівника будуть обов’язки. Така співбесіда відбувається надміру швидко, ніхто не дає чіткої інформації про компанію, а в мережі практично немає даних про них. В подібних випадках на роботу намагаються взяти прямо тут і зараз, або ж «працевлаштувати» на випробувальний термін без оформлення належних документів.  Часто такі компанії працюють з порушеннями, через відсутність досвіду і базових навичок роботи на ринку, вони довго не зможуть витримувати конкуренцію з іншими фірмами. Інша частина таких фірм із самого початку свідомо ігнорує вимоги законодавства, використовуючи працівників задля швидкого отримання прибутку.

3. Сексизм та ейджизм

«Візьмемо на роботу дівчину до 25 років», «шукаємо молодого хлопця», – пропозиції роботи, яких варто обминати десятою дорогою. Звісно, бувають винятки із цього правила. Адже якщо режисер знімає серіал про Гаррі Поттера, то він на ролі головних героїв шукатиме акторів саме серед дітей. Проте не все життя є Гоґвортсом, а такі вимоги, як конкретне визначення статі, віку, сімейного стану або переваги за зовнішністю заборонені чинним законодавством.  Оцінка зовнішності замість професійних навичок є об’єктивацією, а не професійними вимогами. Такі тривожні сигнали свідчать, що в майбутньому робота передбачатиме багато утисків за вашою статтю чи віком.  До «червоних прапорців» також обов’язково потрібно віднести такі питання та уточнення на співбесіді, як: «Чи плануєте ви найближчим часом народжувати дітей?», «Чи готові ви до відряджень, у вас же сім’я?», «Це чоловіча робота, ви впевнені, що впораєтесь?», «Ви занадто молодий для такої серйозної посади», тощо.

4. Співвідношення запиту і пропозиції

Цілком нормально, якщо вимоги роботодавця до кандидата високі. Обов’язковою умовою може бути наявність певної, специфічної вищої освіти, велика кількість років досвіду, певні специфічні знання та вміння, потреба дотримуватися офіційного стилю одягу, робота в складних умовах. Але, всі ці вимоги повинні винагороджуватися матеріально. Працедавцю не підходить кожен, хто шукає роботу, а значить ця посада дорожча за звичайні.  Якщо ж компанія висуває довжелезний список вимог до кандидата на свою посаду і при цьому пропонує матеріальну винагороду, яка є нижчою за середнє значення на ринку, – це також «червоний прапорець».

5. Ейчар – неорганізований песиміст

Якщо під час співбесіди, група людей, яка перевіряє вашу відповідність вакантній посаді, починає розповідати вам про злих конкурентів, дурних попередніх співробітників, свого надміру вимогливого начальника, загалом скаржиться на ситуацію в країні – це поганий знак. Якщо видно, що інтерв’юери перебувають у стресі і їм бракує елементарної  товариськості, це свідчить про погану культуру компанії. Також «червоним прапорцем» є  багаторазове перенесення дати співбесіди та непідготовленість ейчарів. Це є показником низького рівню внутрішнього управління.