Почесні громадяни
ЛЮБОВ КАМІНСЬКА
(18 червня 1931 р. у с. Волинові, Жидачівського р-ну)
Культурно-громадська діячка, почесна голова міськрайонного осередку «Союзу українок», ініціатор створення меморіального музею Ольги Бачинської.
Закінчила Київський автодорожній інститут за спеціальністю бухгалтерський облік. Працювала головним бухгалтером Стрийського автотранспортного підприємства.
з 1964 р. – учасниця клубу вишивальниць. Від початку національного відродження на Стрийщині кінця 1980 рр. – учасниця його заходів і подій.
Співініціатор створення товариства української мови ім. Т. Шевченка, згодом “Просвіта”. У 1990 році ввійшла до складу ініціативної групи зі створення Стрийського осередку “Союзу українок”, який згодом і очолила.
Жінка є активним учасником відродження та збереження українських традицій та культури у Стрию.
АНДРІЙ КОРЧАК
(18 липня 1964, Борислав — 18 лютого 2014, Київ)
Герой Небесної Сотні, Герой України
Проживав у Стрию, навчався в Стрийській школі № 2, працював будівельником. Був громадським діячем у Стрию, активістом Євромайдану з 30 листопада 2013 року. На Майдані був десятником третього десятку Стрийської третьої сотні.
Загинув 18 лютого від травм, отриманих під час сутичок на вулиці Інституцькій. Похований 21 лютого 2014 року у Стрию.
На честь Андрія Корчака названо одну із стрийських вулиць поряд зі школою, де він навчався.
ЮРІЙ ДЯКОВСЬКИЙ
(27 лютого 1989, Стрий — квітень 2014, Слов’янськ) Герой Небесної Сотні, Герой України
Проживав у Стрию, навчався у Стрийській гімназії ім. Митрополита Андрея Шептицького, згодом — в Івано-Франківському Національному технічному університеті нафти і газу. У грудні 2013 року залишив навчання і поїхав до Києва, де протягом кількох місяців брав участь у протестних акціях, 10 лютого 2014 року приєднався до київського осередку Правого сектору. На Євромайдані дістав поранення в руку і шию. У квітні 2014 року разом з товаришами вирушив до міста Слов’янськ, Донецької області. У полон потрапив 17 квітня. А вже 28 квітня тіло Юрія Дяковського знайшли в річці Казенний Торець поблизу Слов’янська з ознаками насильницької смерті. Похований 8 травня 2014 року в Стрию.
СТЕПАН БАНДЕРА
(1 січня 1909, с. Старий Угринів — 15 жовтня 1959, Мюнхен)
Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
Український політичний діяч, один з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху ХХ століття, голова проводу ОУН-Б.
З 1919 по 1927 рік навчався в українській гімназії у Стрию. Був учасником Пласту.
Співавтор Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. Його ім’я стало символом боротьби за незалежність України.
Вбитий пострілом отрути в обличчя. Похований 20 жовтня 1959 року на мюнхенському цвинтарі.
ГРИГОРІЙ ПАЛАМАР
(4 червня 1929, с. Володимирці — 25 серпня 2010, м. Стрий)
Заслужений художник України
Навчався у Львівській художньо-промисловій школі, Львівському художньому училищі. Працював живописцем-альфрейником, виконав розписи залізничного вокзалу, оперного театру у Львові, приміщення Верховної Ради в Києві.
З 1973 по 1985 працював головним художником Стрийського склозаводу, на якому загалом пропрацював понад тридцять років.
Був учасником крайових, загальноукраїнських, всесоюзних та міжнародних виставок. Ініціював впровадження у масове виробництво нових методів декорування скла. Один з провідних майстрів країни в техніці художнього скла. Автор серії пейзажів та архітектурних мотивів, передусім дерев’яних церков.
Картини Григорія Паламаря є у музеях та в приватних збірках в Україні та за її межами.
МИХАЙЛО МАНДРИК
(3 лютого 1931, с. Підгірці — 17 грудня 2010, м. Стрий)
Навчався в Ходорівській школі, Дрогобицькому педагогічному університеті, працював вчителем.
З 1988 року став активним учасником національного відродження на Стрийщині: працював заступником голови Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, директором Народного дому м. Стрия, з 1990 року — головою “Просвіти”. Автор книги “Стрийщина: шлях до волі”.
ВОЛОДИМИРА БАНДЕРА
(10 березня 1913, с. Старий Угринів — 11 серпня 2001, м. Стрий)
Українська громадсько-культурна діячка, учасниця національно-визвольного руху, сестра Степана Бандери, жертва сталінського терору.
Навчалася в Стрийській гімназії. 23 березня 1946 року заарештована, а 7 вересня 1946 року засуджена на 10 років виправно-трудових таборів і 5 років позбавлення прав з конфіскацією майна. Повернулася з далекої Півночі до України у 1956 році.
Похована на стрийському цвинтарі.
ОКСАНА БАНДЕРА
(22 грудня 1917, с.Старий Угринів — 24 грудня 2008, м.Стрий)
Українська громадсько-культурна діячка, педагог, сестра Степана Бандери, жертва сталінського терору.
Підтримувала національно-визвольну діяльність членів ОУН. 22 травня 1941 заарештована НКДБ. Звільнена зі спецпоселення у Красноярському краї 23 лютого 1960, а повернутися в Україну дозволили 5 серпня 1989.
У 1991 році Оксана Бандера отримала документи про реабілітацію й змогла прописатися у родичів. Від 1995 — почесна громадянка м.Стрий. У 2006 році нагороджена орденом “Княгині Ольги” ІІІ ступеня. З нагоди святкування 60-річчя УПА їй вручено медаль.
Похована на стрийському цвинтарі.
ВІКТОР (ВІТАЛІЙ) РОМАНЮК
(18 листопада 1938, с. Завизів)
Український громадський діяч, письменник, поет, публіцист, перекладач, член Національної Спілки письменників України, делегат багатьох з’їздів, Народний депутат України І-го демократичного скликання.
Навчався у Львівському торговельно-економічному інституті, Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім. Івана Франка (вчитель української мови та літератури).
З 1964 засновник і незмінний голова літературно – мистецького об’єднання “Хвилі Стрия”. Лідер національно – визвольного руху за незалежність України в Стрию і на Стрийщині наприкінці 80-х — початку 90-х років ХХ ст. Перший голова Стрийської крайової організації НРУ. У 1994 році заснував Стрийське телебачення, у 1995 році ініціював побудову пам’ятника “Будителям” в Стрию.
МАРІЯ МУЗИЧУК
(21 вересня 1992, Стрий)
Українська шахістка, гросмейстер (2015), чемпіонка світу серед жінок 2015 року, дворазова чемпіонка України (2012, 2013), найкраща шахістка світу 2015 року.
Народилася у сім’ї Заслужених тренерів України з шахів. Дебютувала на дитячому чемпіонаті України у 1999 році. У складі жіночої збірної України чемпіонка світу 2013 року та чемпіонка Європи 2013 року, срібна призерка шахової олімпіади 2018 року та бронзова призерка шахових олімпіад 2012, 2014 та 2016 років. За рейтингом Міжнародної федерації шахів на 1 березня 2021 року Марія Музичук на 6 місці у ТОП-10 жіночого рейтингу.
ЯРОСЛАВ КРИВКО
(24 лютого 1930, Трускавець)
Навчався у Львівському політехнічному інституті (нафтовий факультет). Працював на Угерській дільниці Стрийського укрупненого газового промислу, Стрийському газопромисловому управлінні.
За його участі здійснено велику програму газифікації Прикарпаття, побудовано газопроводи “Угерське — Івано-Франківськ — Чернівці”, “Угерське — Львів”, “Пукеничі — Іванники” та ін. Він виступив ініціатором створення комплексного підприємства — Львівського управління з видобутку і транспортування газу (УВТГ) на базі промислів Стрийського ГПУ і української частини газопроводів Мінського УМГ, а згодом і Тернопільського управління Київського УМГ. Став його начальником. Згодом це управління було реорганізовано у виробниче об’єднання “Львівтрансгаз”, а Ярослава Кривка призначено його генеральним директором.
Його нагороджено найвищими державними відзнаками. Почесною грамотою Президії ВР України, присвоєно звання “Заслужений працівник промисловості України”, “Заслужений працівник нафтового гірництва і газівництва” та ін.
ЮРІЙ СОЛТИС
Народився в Стрию.
Вчений, культурно-громадський діяч.
Навчався в Стрийській гімназії. У 1944 емігрував на Захід, згодом до США. Здобув вищу освіту. Доктор наук, професор. Працював у Гарвардському університеті (США). Голова ділового комітету з організації і відзначення 100 -ліття хрещення України-Руси у вільному світі. Голова редколегії з підготовки і випуску книги-альбому про святкування хрещення України-Руси у вільному світі. Зустрічався з президентом США Р. Рейганом, Главою УГКЦ М.- І. Кардиналом Любачівським, Патріархом УАПЦ Мстиславом І, Папою Римським Іваном – Павлом ІІ.