УВАГА! НЕБЕЗПЕЧНИЙ ШКІДНИК-САРАНА

У Запорізькій області аграрії зіткнулися з серйозною загрозою —виявлено масову появу Єгипетської (перелітної, азіатської) сарани, одного з найбільш небезпечних видів шкідників для сільськогосподарських культур. Ситуація ускладнюється через кліматичні фактори. Спеціалісти вважають, що масове розмноження сарани стало можливим через посушливу весну та обміління територій навколо Каховського водосховища, яке постраждало внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. Осушення територій створило ідеальні умови для активізації личинок саранових, особливо у прибережних заплавах із густою рослинністю. Загроза для аграрного сектору значна.

На теренах нашої держави спалах чисельності саранових вперше було зафіксовано в 1923-1925 роках в Харківській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. В подальші роки періодично спалахи фіксувались в степовій та лісостеповій зонах.

Сарана – спільна назва шкідливих видів комах ряду прямокрилих родини справжніх саранових, які поширені на всіх континентах. В Україні налічується до 20 різновидів сарани, серед яких найпоширенішими є сарана італійська, або прус, перелітна, або азіатська та різні види кобилок.Усі саранові належать до комах з неповним перетворенням, тобто їхній розвиток відбувається без стадії лялечки, а личинки за зовнішніми ознаками та способом життя схожі з дорослими особинами.

Сарана – унікальна істота з двома альтернативними генетичними програмами розвитку – стадною та поодинокою. За невеликої щільності популяції личинки і дорослі особини (імаго) ведуть поодинокий спосіб життя. Та в роки зі сприятливими умовами (спека та посуха) поведінка комах різко змінюється, і вся їх маса переходить в стадну форму. Скупчившись в зграї з більше 10 тис. особин, сарана кочує на великі відстані, знищують на своєму шляху все, що росте на землі. При тому, у спекотні дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої вони поїдають рослини (тобто не через голод, а через спрагу). Типовий поліфаг, тобто харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо.

Сарана поодинокого способу життя малоактивна, особини відрізняються яскраво вираженими статевим ознаками і захисним забарвленням. Комахи стадного способу існування мають більш яскраве забарвлення, добре пристосовані до польотів та не мають статевих відмінностей.

Усі саранові, що поширені в Україні, мають одне покоління на рік. Личинка розвивається до 40 днів і проходить 5 віків. Зимує в стадії яйця. В наших кліматичних умовах зима і є основним стримуючим фактором поширення шкідника. Одна доросла особина сарани може відкласти яйця лише раз – у вересні. Низькі зимові температури та відповідний комплекс агротехнічних заходів сприяють зменшенню чисельності шкідника. Найважливішим заходом запобігання спалахів чисельності є регулярні обстеження місць можливої резервації (необроблені землі) та всіх угідь, на яких торік у невеликій кількості спостерігалось заселення сараною.

Обстеження необхідно проводити з початку травня рано вранці або пізно ввечері, коли саранові перебувають на рослинах в стані відносного спокою.

Підготувала Галина ЯНЮК,
державний фітосанітарний інспектор