Топ теми:

Безробіття: нема місця праці чи бажання його шукати?

7 Лютого 15:39

За сприяння Львівської обласної служби зайнятості на початку лютого цього року роботу шукали понад 13 тисяч безробітних, тоді як у базі вакансій налічувалося 4-5 тисяч пропозицій працевлаштування. Тобто напруга таки є достатня, адже на одне місце праці в області претендували 3 особи.

Одначе, як свідчить досвід, така ситуація не є бар’єром для працевлаштування. Торік за сприяння служби зайнятості роботу знайшли 28.8 тис. осіб, а у січні, перевантаженому святковими днями, – понад тисячу жителів області. Причому одні клієнти повертаються до трудової активності доволі швидко, буквально за лічені дні, натомість для інших період пошуку роботи може тягнутися місяцями.

У чому справа? Чому ж працедавці не можуть укомплектувати вакансії, коли поруч ходять безробітні? Звісно, на це впливає дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, позаяк більшість безробітних – особи з вищою освітою, а база вакансій рясніє варіантами працевлаштування для представників робітничих професій. Але є ще одна причина, яка криється у тому, що далеко не всі ті, хто залишився поза межами трудового колективу, готові до змін, які диктує ринок праці. Щоби адаптуватися до нових умов, треба знати кілька правил і керуватися ними під час пошуку роботи, адже це – процес непростий і відповідальний.

Із чого почати? Передусім слід проаналізувати свої вміння та бажання і порівняти їх з реаліями дня. Якщо роботи за фахом нема, розглядайте інші варіанти. Спершу з’ясуйте, що вам подобається робити, адже не завжди здобута освіта та спеціальність – це те, про що ви мріяли з дитинства. Власне період безробіття – ідеальний час для того, аби переоцінити свої можливості та бажання, задати собі низку питань: що саме я хочу, скільки часу я готовий присвячувати роботі, яка зарплата буде для мене оптимальною, мені важливо працювати в колективі чи вдома, чи погоджуся доїжджати в інше місто на роботу, ким я себе бачу через 5-10 років, мені подобається роботи те, що пропонують?

А тепер зупинімося на деяких із цих питань. По-перше, далеко не всім підходить 8-годинний графік роботи. Якщо вас не влаштовує варіант третину життя провести на виробництві або в офісі, розглядайте пропозиції віддаленої роботи, шукайте «плаваючий» графік, роботу на неповний робочий день. Пандемія таки разюче вплинула на ринок праці, тому чимало працедавців готові винаймати працівників, пропонуючи їм дистанційну роботу.

Якщо у вас нема досвіду роботи, відповідної кваліфікації, то не вимагайте відразу високу винагороду. Можливо, запропонований варіант додасть вам професійних знань і вмінь для подальшої побудови кар’єри. Але й знецінювати свої переваги у професійній сфері не варто, тому шукайте оптимальний варіант, відразу з’ясовуйте у працедавця можливість професійного росту. Якщо ж ви плануєте в подальшому відкрити власний бізнес, то найбільш прийнятним для вас буде влаштуватися на роботу на підприємство тієї сфери, в якій маєте намір потім самостійно господарювати. Такий крок – оптимальний, адже ви і гроші (хай навіть не дуже великі) заробите, і досвіду наберетеся, і нюанси ведення бізнесу опануєте, відтак остаточно зорієнтуєтеся, чи під силу вам підприємництво.

У кожній компанії є свої правила гри, корпоративна культура, погляди на організацію робочого процесу. Якщо ви не мислите себе без колективу, намагайтеся ще під час співбесіди якомога більше дізнатися про атмосферу, яка панує на підприємстві, ретельно зважте, чи підходить вам такий варіант.

Буває так, що і зарплата висока, і колектив чудовий, і робота – неважка, і від дому близько, а працівник почуває себе не в своїй тарілці, не хочеться йти на роботу, домінує почуття пригніченості. Значить – це не ваше місце, вам не комфортно, ви займаєтеся не тим, чим треба. Не варто засиджуватися на такій роботі, адже життя у нас одне, а невдоволеність у професійній галузі обов’язково породить проблеми в інших сферах життя. Тому ще раз прислухайтеся до себе, може вам вдасться перетворити хобі у спосіб заробітку, може саме в цьому криється рецепт вашого професійного щастя?

 

Львівський обласний центр зайнятості

Чат-бот Гаряча лінія
Перейти до вмісту