Староста Добрянського старостинського округу

Село Добрівляни

Село розташоване на березі безіменного потоку, за 1 км на північ від міста Стрий. За переказами, село засноване у ХІІІ ст., перша історична згадка датується 1550 роком. У ХVІІ ст. у селі було 40 хат, у ХІХ ст. – 115 хат. У 1939 році налічувалося 800 осіб: 755 українців, 25 поляків, 20 німців та інших. У селі була кузня, споживча крамниця, молочарня. Поблизу села добували нафту, природний газ. У 2008 році у селі проживало 845 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 1437 га.
У селі є церква Воздвиження Чесного Хреста ХVІІ ст., а також кам’яна церква Святих Петра і Павла УГКЦ.
Перша однокласна школа в Добрівлянах з’явилася у 1880 році, у 1910-му тут навчалося 82 дітей. У 1940 році школастала чотирикласною. Нині працює школа І ступеня. Першу читальню «Просвіти» у селі відкрили на початку ХХ ст. Нині в селі діє Народний дім.
У селі є символічна могила борцям за волю України, скульптура Божої Матері, пам’ятна таблиця історикові українського національно-визвольного руху Петрові Мірчуку.

Село Добряни
Село розташоване на березі ріки Стрий, за 5 км на північний схід від міста Стрий, біля «цісарського гостинця», тобто державної дороги Стрий-Львів. За переказами, село засноване у ХІІІ ст., перша історична згадка датується 1420 роком.У ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. жителі Добрян сплавляли ліс для будівництва річкових суден. Наприкінці ХVІІ ст. село належало до королівської власності. Було 87 хат, млин, корчма.
У 1921 році було 229 хат, проживала 1221 особа. У 1939 році – 1430 осіб: 1385 українців, 25 поляків, 5 жидів, 15 німців. У селі діяли 3 млини, цегельня, кузня, молочарня, крамниці, кооперативна шкіряна і взуттєва майстерні, споживчий кооператив, позичкова каса. У 2008 році у селі проживало 1893 особи.
Загальна площа земельних угідь – 921 га.
У 1683 році на місці згорілої церкви побудували дерев’яну церкву. У 1880-1881 роках – кам’яну церкву Святого Дмитра УГКЦ.
Першу однокласну школу у селі відкрили в 1858 році, згодом вона стала чотирикласною. У 1906-му — шестикласною. Нині в цьому будинку працює школа І-ІІІ ступенів. У 2002 році відкрили філіал Лисятицької дитячої школи мистецтв.
Перша читальня «Просвіти» з’явилася у 1895 році, окремий будинок читальні — у 1902-му, Народний дім «Сокільня» – 1923-го. У селі працює Народний дім.
Історія села пов’язана з іменами Михайла Петрушевича, Остапа Петрушевича, Ігоря Боднара, Дмитра Парути.

Село Діброва
Село знаходиться за 2 км на північ від міста Стрий. За переказами, засноване у середині ХІХ ст., ймовірно, чеськими спеціалістами, які працювали на залізниці. На початку ХХ ст. налічувалося 23 хати, проживало близько 110 осіб.
Церкви, школи, читальні у селі не було. У 2008 році постійно проживали люди у 30 хатах.

Село Заплатин
Село розташоване в межиріччі річок Колодниця та Вівнянка, за 4 км на північ від міста Стрий. За переказами село засноване в ХІІІ-ХІV ст. Початок йому дав шляхетський фільварок, відомий від 1434 року. У ХІХ – першій половині ХХ ст. село вважалося присілком міста Стрий. Було 183 хати, проживало понад 500 осіб.
У 1620 році татари спалили церкву і село. У другій половині ХVІІ ст. спорудили нову дерев’яну церкву Святого Архангела Михаїла УГКЦ, яку перенесли на Лани – передмістя Стрия. У 1930 р. громада купила у с. Побуку дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ і перенесла до Заплатина.
Школу у селі відкри у 1904 році. Нині працює школа І ступеня. Першу читальню «Просвіта» відкрили у 1920 році.
У 2008 році проживало 472 особи.
Загальна площа земельних угідь – 252 га.
З села походить священомученик о. Олексій Зарицький. Поблизу села добувають природний газ.