Топ теми:

Староста сіл Підгірці, Верчани, Комарів, Ярушичі, Ходовичі, Піщани, Стриганці Лялька Володимир Миколайович Староста сіл Підгірці, Верчани, Комарів, Ярушичі, Ходовичі, Піщани, Стриганці

Староста сіл Підгірці, Верчани, Комарів, Ярушичі, Ходовичі, Піщани, Стриганці Лялька Володимир Миколайович Староста сіл Підгірці, Верчани, Комарів, Ярушичі, Ходовичі, Піщани, Стриганці
Лялька Володимир Миколайович

Адреса:

с. Підгірці, вул. Стрийська, 1

Село Верчани

Село на березі ріки Стрий, за 7 км на південний схід від міста Стрий, при дорозі Стрий-Дашава. Перша історична згадка про село датується 1436 роком. У зв’язку з частими повенями побудовано кам’яну захисну греблю. У ХVІІІ ст. тут проживало близько 600 осіб. За підрахунками 1921 року кількість населення збільшилася і становила 1191 особу. До 1939 року у селі були 2 водяні млини. Три кузні, ґуральня, тартак, споживчий кооператив. У 2008 році проживало 1457 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 238 га.
У селі з давніх-давен була дерев’яна церква святого Архангела Михаїла, відновлена у 1826 році. У 1994 році розпочато спорудження кам’яної церкви.
Перша однокласна кам’яна двоповерхова школаз’явилася у 1903 році. У 1935 році школу розширили до трикласної. Нині працює школа І-ІІ ступенів. Діє також філіал Дашавської музичної школи ім. Ф.Колесси. У 1936 році спорудили окремий будинок читальні. Нині в приміщенні читальні працює Народний дім.
У селі є пам’ятний хрест з нагоди відродження духовності, проголошення Незалежності України, пам’ятна таблиця на честь уродженця села, вченого Михайла Білика.

Село Комарів

Село розташоване на березі ріки Жижава, за 8 км на північний схід від міста Стрий. Біля села є давній курган. За переказами, село засноване в домонгольський період, перша письмова згадка датується 1686 роком. У 1672 році татари повністю спалили село. У 1880 році у селі проживало 405 осіб. У 1939-му – 640 осіб: 585 українців, 5 поляків, 50 німців. У селі була кузня, молочарня. У 2008 році проживало 414 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 92 га.
Церква у селі була спалена татарами. На початку ХVІІІ ст. споруджено дерев’яну церкву Воскресіння Господнього УГКЦ, яка згоріла у 1918 році. У 1973 році згоріла наступна дерев’яна церква. У 1989-1992 роках збудували кам’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці, якою почергово користуються віруючі УГКЦ і УПЦ КП.
Школу у селі відкрили у 1880 році, згодом її розширили до двокласної. Нині працює школа І ступеню. Першу читальню «Просвіти» відкрили у 1909 році.
Біля школи росте реліктовий дуб.

Село Підгірці

Село розташоване на березі ріки Жижава, за 8 км на схід від м. Стрий, обабіч дороги Стрий-Дашава-Журавно. Перша письмова згадка про село належить до 1467 року. У 1638 році на пагорбі біля села спорудили оборонний замок князів Яблоновських, зруйнований після татарського набігу. Відтак його кілька разів перебудовували власники, барони Браницькі, найбільше – наприкінці ХІХ ст. Палац є визначною пам’яткою архітектури ХVІІ-ХІХ ст. Біля палацу є дендропарк площею 2,5 га – пам’ятка садово-паркового мистецтва.
Під час Першої світової війни російські війська пограбували і підпалили палац. Згорів дах, пропала більша частина колекцій. Відновити палац в стилі бідермайєр повністю не вдалося. Після Другої світової війни у палаці розмістилася школа-інтернат, яка згодом перебралася у новозбудоване приміщення.
Наприкінці ХVІІ ст. у селі була 31 хата, млин, корчма. У 1939 році налічувалося 760 осіб: 670 українців, 30 поляків, 20 латинників, 30 жидів, 10 німців. До 1939 року тут була «шкілка» Ю. Браницького для розведення садових саджанців, а також цегельня, кузня, олійня, крамниця. Тут добували червону глину для виробництва цегли. У 2008 році проживало 948 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 165 га.
Перша письмова згадка про церкву належить до 1515 р. На поч. ХVІІІ ст. у селі була дерев’яна церква Зіслання Святого Духа УГКЦ. Церква неодноразово оновлювалася. У 2005 році розпочалось спорудження кам’яної церкви. У селі є пам’ятник Т. Шевченкові, скульптура Матері Божої.
Однокласну школу відкрили у 1880 році. Нині працює школа І ступеня. Діє школа-інтернат для дітей зі слабким зором.
Читальню «Просвіти» відкрии у 1920 році. У 1967 році збудували приміщення клубу, в якому нині працює Народний дім.

Село Піщани

Село розташоване на березі ріки Стрий, за 8 км на північний схід від міста Стрий. Історична назва – Татарське. Село засновано в ХV ст. У ХVІІІ – ХІХ ст. селяни сплавляли дерево рікою.
Наприкінці ХVІІ ст. було 24 хати, млин, корчма. У 1939 році налічувалося 410 осіб: 395 українців, 5 поляків, 10 латинників. У селі були кузня і молочарня. У 2008 році проживало 459 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 109 га.
Перша письмова згадка про церкву належить до 1515 року. На початку ХVІІІ ст. збудували нову дерев’яну церкву Святого Архангела Михаїла УГКЦ. У 1862 році село закупило в селі Тухля Сколівського району дерев’яну церкву, яку оновили у 1921 році. У 1995 році громада УГКЦ почала спорудження власної церкви.
Школу відкрили у селі в 1924 році. Нині працює школа І степеню. Першу читальню «Просвіти» відкрили у 1920 році. У 1938-1940 роках збудували окремий будинок читальні. Нині в цьому будинку працює Народний дім.
Поблизу села добувають газ із двох свердловин та річковий гравій.

Село Стриганці

Село розташоване в межиріччі річок Стрий і Жижава, за 14 км на північний схід від міста Стрий. За переказами село засноване в княжі часи. Перша письмова згадка належить до 1396 року. Наприкінці ХVІІ ст. було 42 хати, млин. У 1880 році було 65 хат. У 1939 році проживало 590 осіб: 565 українців, 20 поляків, 5 жидів. Був панський фільварок, млин, гуральня, споживчий кооператив. У 2008 році проживало 563 особи.
Загальна площа земельних угідь – 870 гектарів.
У ХVІІІ у селі діяла дерев’яна церква Святого Миколая УГКЦ.У 1834 році церкву оновили.1894 році збудували наступну дерев’яну церкву. У 2005 році розпочали будівництво кам’яної церкви. У селі є пам’ятні знаки Т. Шевченкові, І. Франкові, а також скульптура Матері Божої.
Однокласну школу відкрили у 1880 році. У 1935 році відкрили нове приміщення школи. Нині працює школа І ступеня.
Першу читальню «Просвіти» відкрили у 1886 році. Нині в колишньому приміщенні школи працює Народний дім.
Біля села добувають природний газ, гравійно-піщану суміш.

Село Ходовичі

Село розташоване на березі ріки Стрий, за 12 км на північний схід від міста Стрий. Перша письмова згадка про село належить до 1427 року. У 1677 році татари спалили село, через 22 роки татарський напад відбувся вдруге. Село часто потерпало від повеней. Наприкінці ХVІІ ст. у Ходовичах було 15 хат, млин. У 1921 році було 104 хати. У 1939 році у селі проживало 780 осіб: 720 українців, 30 поляків, 10 латинників, 20 німців. Була олійня, млин, крамниці, корчма, залізнична зупинка, скляна гута. У 2008 році проживало 898 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 484 га.
Перші письмові згадки про церкву належать до 1530 року. Відомо, що у ХVІІІ ст. у селі була дерев’яна церква Святого Архангела Михаїла УГКЦ. У 1896 році за проектом Василя Нагірного збудували нову дерев’яну церкву. У 1937 році відкрили кам’яну церкву Святого Архистратига Михаїла УГКЦ. За часів Незалежної України церква перейшла під відомство УПЦ КП, згодом УАПЦ.
У селі є скульптура Богородиці, пам’ятні знаки Т. Шевченкові і І. Франкові, борцям за волю України і полеглим у Другій світовій війні.
Однокласну школу відкрили у селів 1912 році. Зараз працює школа І-ІІ ступенів. У 1971 році у селі відкрили музей етнографа і фольклориста Філарета Колесси. У 1992 році запрацював філіал Дашавської музичної школи. Нині в селі працює Народний дім. З села походить родина вчених-фольклористів Колесс.

Село Ярушичі

Село розташоване на березі ріки Бережниця, за 9 км на схід від міста Стрий. Історична назва – Ярошичі. Про побут доісторичної людини свідчать 12 могильних насипів доби енеоліту. За переказами село засноване наприкінці ХVІІ ст. У 1672 році татари спалили село. У 1880 році в селі проживало 183 особи. У 1939 році – 300 осіб: 265 українців, 10 поляків, 5 жидів, 20 німців. Була кузня, олійня, молочарня. У 2008 році проживало 214 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 264 га.
Однокласну школу відкрили у 1924 році. Першу читальню «Просвіти» відкрили у 1915 році.
У селі є кам’яна церква Святих Петра і Павла УГКЦ. Діє Народний дім. Поблизу села добувають природний газ. Є лісові джерела мінеральної води.

Чат-бот Гаряча лінія
Перейти до вмісту