1. о.Іван Бачинський

(1879 – 1953)

Народився у с. Сороцьке Скалатського повіту (село у Іванівській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.) в родині селян Симона Бачинського і Доміцели Бродевич).

Закінчив гімназію у Львові. Навчався у Львівській духовній семінарії.

Священичі свячення отримав 1903 року з рук митрополита Андрея Шептицького.

1903–1908 – сотрудник парафії Різдва Пресвятої Богородиці в с. Вищі Луб’янки Збаразького деканату (нині село у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області).

1908–1931 – парох церкви Св. Апостола Івана Богослова у с. Словіта Унівського, згодом Ходорівського деканату (нині село у Львівському районі Львівської області, належить до Глинянської міської громади).

1932–1941 адміністратор парафії Св. Йоакима і Анни с. Малі Дідушичі Долинського деканату (нині село Стрийського району Львівської області).

1941–1944 – катехит у Стрию.

1945–1953  – настоятель парафії Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрия.

Дружина – Іванна Ганкевич.

2. о.Олексій Бобикевич

(1865-1902)

Народився 20 лютого 1865 року в с. Малі Дідушичі в родині о. Христофора Бобикевича.

Навчався у Львівській духовній семінарії (1884–1888).

Священичі свячення отримав 1888 року.

1889–1901 – сотрудник парафії Успіння Пресвятої Богородиці у Стрию. Опікувався дочірньою церквою Благовіщення на Ланах.

1901 – парох парафії Св. Івана Золотоустого у с. Конюхів Стрийського деканату. Посади не зайняв через недугу та передчасну смерть 8 грудня 1902 року.

Член Товариства Св. Апостола Павла.

Катехит.

Автор прозових і драматичних творів.

Дружина – Осипа Нижанківська

3. о.Микола Білецький

(1855-1942)

Народився 12 грудня 1855 року в м. Стрию в родині передміщан Михайла Білецького і Марії Чабан. Брат бабусі Степана Бандери – Розалії.

Навчався у Львівській духовній семінарії (1877–1881).

Священичі свячення отримав 1882 року.

1882–1886 – адміністратор парафії Св. Миколая с. Розгірче Болехівського деканату (нині село Стрийського району Львівської області).

1887–1889 – адміністратор парафії Собору Пресвятої Богородиці у с. Утішків Олеського деканату (нині село у Золочівському районі Львівської області).

1890–1892 – настоятель парафії Покрову Пресвятої Богородиці у с. Голинь Калуського деканату (нині село Калуського району Івано-Франківської області).

1893–1894 – парох парафії Собору Івана Хрестителя у с. Колоколин Журавенського деканату (нині село у складі Букачівської селищної територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області).

1895–1942 – настоятель парафії Успіння Пресвятої Богородиці у с. Пациків Перегінського, згодом Долинського деканату.

Радник митрополичої консисторії.

4. о.Ярослав-Остап Бурдяк

(1911-1979)

Народився в м. Самбір у родині Дмитра та Юлії Попель.

Навчався у Перемишльській духовній семінарії.

Священичі свячення отримав 1939 року з рук єпископа Йосафата Коциловського у Перемишлі.

1940 – сотрудник парафії Св. Миколая в с. Гребенне Равського деканату (нині Томашівського повіту Люблінського воєводства).

1940–1945 – адміністратор парафії Св. Великомученика Дмитрія в с. Вількі Мазовецькі Равського деканату (нині с. Волиця Рава-Руської міської громади Львівського району Львівської області).

1945 – арештований за відмову вступити до ініціативної групи з «возз’єднання» із РПЦ. Отримав вирок – 7 років виправно-трудових таборів і 2 роки позбавлення громадянських прав.

Після звільнення прибув до м. Стрий, де жив у брата та працював чорноробом.

Повернувся до душпастирської праці як священник РПЦ.

1957–1963 – настоятель парафії безсрібників Косьми і Даміана в с. Тершів Самбірського району Львівської області.

1963–1965 – настоятель парафії Св. Івана Золотоустого в с. Конюхів Стрийського району Львівської області.

1963–1973 – настоятель парафії с. Верхнє Синьовидне Стрийського району Львівської області.

Після виходу на пенсію 1973 року проживав у Стрию.

Реабілітований 1994 року.

Дружина – Осипа Івасиків; Сестра – Лідія Семенець.

5. о.Віктор Бордуляк

(1901-1953)

Народився у с. Городище Тернопільського повіту (село у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області) в родині о. Тимотея Бордуляка та доньки священника Антоніни Косович.

Навчався у Львівській духовній семінарії.

Священичі свячення отримав 1932 року.

1932–1935 – адміністратор парафії Пресвятої Трійці у с. Скоморохи (нині село у Великогаївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області).

1937–1941 – настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Великий Ходачків Кізлівського деканату (нині село у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.).

1942–1943 – парох парафії Святої Параскеви Тарновської в Горошовій (нині село Горошова Чортківського району Тернопільської області).

1947–1952  – настоятель парафії Введення у храм Пресвятої Богородиці в с. Яйківці (нині Антонівка Стрийського району Львівської області).

До 1953 парох Межиріччя (нині село Стрийського району Львівської області).

Дружина – Юлія Кушівна; Сестри – Наталя та Марія; Брат – Тит

Діти – Тимотей і Нестор

6. о.Роман Височанський

(1889-1934)

Священичі свячення отримав 1918 року.

1921 – сотрудник парафії у с. Утішків Олеського деканату.

1922 – завідувач парафії в с. Острів Буського деканату.

1924–1934 – сотрудник парафії Успіння Пресвятої Богородиці у м. Стрию.

Помер 14 липня 1934 року

Дружина – Клементина Левицька

7. о.Микола-Костянтин Волошин

(1884-1974)

Народився у с. Борки Ніжанського повіту (нині село у ґміні Улянув Ніжанського повіту Підкарпатського воєводства) у родині Михайла і Софії Олексак.

Навчався у Львівській та Перемишльській духовній семінарії.

Священичі свячення отримав у грудні 1911 року з рук єпископа Костянтина Чеховича.

1911–1915 – сотрудник парафії Воскресіння Христового в с. Ожомля Судововишенського деканату Перемишльської єпархії (нині Віжомля у Яворівському районі Львівської області).

1915–1919 – адміністратор парафії Собору Пресвятої Богородиці в с. Прилбичі Яворівського деканату (нині село Яворівського району).

1920–1950 – парох церкви Св. Архистратига Михаїла с. Мокряни Лучанського деканату Перемишльської єпархії (нині село Дрогобицького району Львівської області).

Декан Лучанського деканату.

1950–1957 – настоятель храму в с. Конюхів Стрийського району.

З 1957 року душпастир у с. Тейсарів та Пчани Жидачівського району.

Дружина – Климентина Головацька (1888–1966)

8. о.Євген Городиловський

(1912-1983)

Народився у с. Магдалівка Скалатського повіту (нині село у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області) у родині о. Івана Городиловського і Наталії Дякон.

Навчався в Богословській академії у Львові (1937–1939, 1941–1944).

Священичі свячення отримав у грудні 1944 року з рук єпископа Григорія Лакоти в Перемишлі.

1945–1955 – настоятель парафії Воздвиження Чесного Хреста в с. Старява (нині село в Яворівському районі Львівської області)

1955–1983 – настоятель парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию.

Дружина – Стефанія Грицконюк (1921–1986).

9. Агиета Марія Грис

(1901-1977)

Сестра служебниця Пр.Н.З.Д.М.

10. о.Павло Гураль

(1911 – 1987)

11. о.Юліян Гбур

(1942-2011)

Народився 4 грудня 1942 року в с. Брижава Перемишльського воєводства.

Навчався у Вищій духовній семінарії монашого чину.

1970 – рукоположений на священника архиєпископом Кардиналом Адамом Козловецьким.

1970 – 1973 – сотрудник греко-католицької парафії у Кракові.

З 1973 – парох українських парафій у Гурово-Ілавецькому та Острому Барді (до 1983), додатково парох в П’єнєнжно (Польща).

1982 – 1991 – виконував обоов’язки Ольштинського декана.

1994 – отримав єпископську хіротонію, яку провів Блаженніший Мирослав-Іван Кардинал Любачівський.

1994 – 1996 – протосинкел Львівської архієпархії.

1996 – 2001 – секретар синоду єпис­копів УГКЦ.

2000 – 2010 – єпископ Стрийської єпархії.

2011 – помер від тривалої важкої недуги.

12. с.Йоанікія Гавалко

(1888-1950)

Згромадження сс.служеб.Пр.Н.Д.М.

13. о.Михайло Дацишин

(1914 – 1993)

Народився у с. Старий Добротвір (нині  село Добротвірської селищної громади Шептицького району Львівської області) у родині селян Михайла й Катерини.

Навчався в Богословській академії у Львові.

Священичі свячення отримав у грудні 1943 року з рук єпископа Никити Будки у Львові.

1943–1945 – душпастир у с. Бряза та с. Чолгани Болехівського деканату.

1945–1955 – завідувач парафії Св. Дмитрія в с. Ланівка (колишня німецька колонія Бригідау).

1955–1961 – сотрудник парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию.

1961 – душпастир у с. Семигинів.

1961–1993 – парох у с. Дуліби та с. Грабовець.

Дружина – Ярослава Мрозовська (1923–2004).

14. о.Микола Дичковський

(1910-1985)

Народився в с. Заздрість Підгаєцького повіту (нині село Теребовлянського району Теребовлянської області) у родині Омеляна Дичковського і Францішки Коберницької – рідної сестри митрополита Йосипа Сліпого.

Навчався в Богословській академії у Львові.

Священичі свячення отримав у грудні 1935 року.

1935–1939 – сотрудник парафії в с. Старе Село (нині село Львівського району Львівської області) з перервами для лікування.

1939 – сотрудник парафії у с. Славське Тухлянського деканату (нині с. Славсько Стрийського району Львівської області).

1939–1945 – сотрудник парафії у с. Волосянка Тухлянського деканату (нині село Стрийського району Львівської області).

1945–1947 – ув’язнення.

1947 –  адміністратор парафії у с. Бережниця Шляхетська Жидачівського деканату (нині село у Стрийському районі Львівської області).

1953–1961 – настоятель парафії у с. Тухля (нині село Стрийського району Львівської області)

1961–1985 – парох парафії Благовіщення на Ланах у Стрию.

1960–1974 – стрийський декан.

15. с.Кесарія Катерина Захарко 

(1907-1994)

Сестра служебниця Пр.Н.Д.Марії.

16. Текля Анастасія Кардаш

(1926 -1985)

Схимонахиня чернечого згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

17. Евлампія Юлія Квіт

(1907 – 1983)

Схимонахиня чернечого згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

18. о.Василь Кедринський

(1894-1987)

Народився у с. Гута Полоницька, повіт Камінка Струмилова (нині село у Буській міській територіальній громаді Золочівського району Львівської області). Батько Андрій Кедринський.

Навчався у Львівській духовній семінарії.

1921 – підхорунжий Галицької армії, табір інтернованих у Тухолі.

Священичі свячення отримав у грудні 1921 року.

1921 – сотрудник у с. Підбірці Яричівського деканату (нині село у Львівській міській громаді, Львівської області).

1922 – завідувач у с. Сухоріччя Яричівського деканату (нині село у Львівській міській громаді, Львівської області).

1923 – завідувач у с. Тростянець Малий Золочівського деканату (нині село в Золочівському районі Львівської області).

1924–1932 – настоятель парафії Св. Михаїла у с. Підлипці Золочівського деканату (нині село у Золочівському районі Львівської області)

1933–1944 – душпастир парафії Св. Миколая в с. Жуличі Золочівського деканату (нині село у Золочівській міській громаді Золочівського району Львівської області).

1944–1950 – настоятель парафії в с. Дмитрів Радехівського деканату (нині село в Шептицькому районі Львівської області)

1950–1954 – засуджений до 10 років виправно-трудових таборів. Перебував у Іркутській області.

1961–1964 – парох у с. Добряни Стрийського району.

1964–? – сотрудник парафії Успіння Пресвятої Богородиці у м. Стрий.

Дружина – Наталія Кедринська (1898–1991).

Син Юліан Кедринський (1926–1950) – Яворівський надрайонний провідник ОУН, лицар Срібного хреста заслуги УПА.

19. о.Анастасій Ключик

(1914 – 1976) 

В миру Антон Лукіянович Ключик

Новіціат у Крехівському монастирі.

Ієроманах Чину святого Василія Великого.

Висвячений у роки Другої світової війни.

Арештований радянськими органами безпеки. Після заслання приїхав до Стрия, де служив підпільно. Наставник Йосафата Каваціва.

9 серпня 1976 року спочив у Господі, на 63-му році життя, 42-му чернечого покликання, 35-му служіння.

20. Михайло Ковальчик

(1893-1983)

Народився у с. Гладишів Горлицького повіту (лемківське село у Польщі у ґміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства).

Навчався у Львівській духовній семінарії 1913–1917 разом із Стефаном Менцінським.

Священичі свячення отримав 1917 року з рук єпископа Йосафата Коциловського.

1917–1919 – завідувач парафії у с. Розтока Велика Мушинського деканату (нині село на Закерзонні в Польщі у ґміні Лабова Новосондецького повіту Малопольського воєводства).

1919–1922 – адміністратор у с. Висова Горлицького деканату.

1923–1929 – настоятель парафіхї у с. Більцарева Грибівського  деканату (нині село в Польщі у ґміні Грибів Новосондецького повіту Малопольського воєводства).

1930–1946 – парох парафії Св. Івана Хрестителя у с. Одрехова Риманівського деканату (село у ґміні Заршин Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства).

Переселений до УРСР.

З 1946 року настоятель парафії в с. Дашава Стрийського району. Після інсульту 1954 року на пенсії.

Дружина – Осипа Апостолюк.

21. о. Андрій Кухта

(1877 – 1933)

Іспит зрілості склав в Стрийській гімназії.

Навчався у Львівській духовній семінарії.

Священичі свячення отримав 1908 року.

1909–1921 – сотрудник парафії Зішестя Св. Духа с. Перегінсько Перегінського деканату (нині селище Калуського району Івано-Франківської області).

1921–1932 – парох церкви Собору Пресвятої Богородиці с. Ляховичі Подорожні (нині село Подорожне у Журавненській селищній територіальній громаді Стрийського району Львівської області).

22. о.Мирослав-Іван Липинський

(1901-1989)

Навчався у Львівській духовній семінарії.

Священичі свячення отримав 1932 року.

1932–1936 – сотрудник парафії у с. Журів Бурштинського деканату (у Рогатинській міській територіальній громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області).

1936–1942 – адміністратор парафії в с. Старе Село Винницького деканату (село Львівського району Львівської області).

1942–1944 – парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці в с. Поршна Щирецького деканату (нині село  Солонківської громади Львівського району Львівської області).

23. о.Роман Логінський

(1911-2002)

Учасник підпільної УГКЦ в Стрию.

Похований у родинній гробниці сім’ї Луців спільно з дружиною Іриною (1822 -1988).

24. о.Роман Левицький

(1895-1962)

Народився 22 липня 1895 року у с. Струсів Тернопільської області.

Навчався у Львівській духовній семінарії.

Священичі свячення отримав 1925 року.

1925–1929 – сотрудник (експозит) парафії Св. Параскеви в с. Бубнище Болехівського деканату (нині село в Болехівській міській громаді Калуського району Івано-Франківській області).

1929–1932 – адміністратор парафії Св. Йоакима і Анни с. Малі Дідушичі Долинського деканату (нині село Стрийського району Львівської області).

1932–1946 – настоятель парафії с. Братківці Долинського деканату (нині село Стрийського району Львівської області).

Переселився до Стрия. Відмовився від «воз’єднання» з РПЦ і почав служити підпільно. Заарештований 8 липня 1848 року і засуджений до ув’язнення в виправно-трудовий табір терміном на 25 років з обмеженням в правах терміном на 5 років з конфіскацією всього йому належного майна.

Звільнений 8 лютого 1955 року з Ангарських таборів. Так і не повернувся в с. Братківці. Мешкав у Стрию, де захворів на важку хворобу. Не зважаючи на поганий стан здоров’я, продовжував підпільну пастирську діяльність.

Помер 30 листопада 1962 року.

25. с.Ксенофонта Катерина Лужецька

(1911-1991)

Згромадження Сестер Пресвятої Родини.

26. о.Микола Матковський

(1873-1953)

Народився у м. Калуш у родині Гаврила та Тетяни.

Навчався у Львівській духовній семінарії.

Священичі свячення отримав 1901 року.

1901–1926 – сотрудник парафії Успіння Пресвятої Богородиці у м. Стрию.

1926–1953 – парох парафії у с. Дуліби.

Дружина – Валерія Сельська.

27. о.Осип Мартинків

(1884-1939)

Катехит в школі м.Калуша та в Стрийський гімназії. Учасник Стрийського товариства українських катехитів.

28. о.Стефан Менцінський

(1893-1955)

Народився 3 жовтня 1893 року в с. Креців Ліського повіту в родині Антонія й Олени Ропицької.

1912 – закінчив гімназію в Перемишлі.

1913–1917 – навчався у Львівській духовній семінарії.

1918 – був у списку богословів, що ще не зголосилися до рукопокладання.

1921 – підхорунжий Галицької армії, табір інтернованих у Тухолі.

Священичі свячення отримав 1923 року з рук єпископа Йосафата Коциловського.

1923–1926 – сотрудник парафії Св. Апостолів Петра і Павла в с. Розбір Порохницького деканату Перемишльської єпархії (нині село Розбір Округлий у гміні Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства).

1927–1945 – настоятель парафії в с. Новосільці-Ґневош Буківського деканату на Лемківщині.

Буківський декан. Крилошанин.

1945 – призначення на самостійне сотрудництво у с. Вислок Горішній Сяніцького повіту, яке відбулося одночасно з примусовим виселенням прихожан парафії. Переселений до УРСР.

1946–1949 – душпастир у с. Верчани і с. Заплатин на Стрийщині.

1949–1955 – сотрудник і парох  парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию.

1955 – помер у Тернопільській обласній лікарні.

29. о.Маркіян Микитка

(1919-1972)

Політв’язень Мордовських таборів.

30. с.Модеста Марія Нагірна

(1907-1989)

Згромадження сестер пресвятої родини.

31. с.Пахомія Параскевія Нагірна

(1913-1973)

Згромадження сестер пресвятої родини.

32. о.Остап Нижанківський

(1863-1919)

Парох с.Завадів.

Диригент, композитор, громадсько-культурний діяч. Засновник музичного видавництва «Музикальна Бібліотека», засновник і диригент товариства «Боян» у Бережанах, диригент «Бояна» у Львові та Стрию.

Автор популярних хорових творів, сольних ансамблів на слова українських поетів, обробок народних пісень, колядок, фортепіанних творів. Ініціатор створення першої в Галичині української кооперативної молочарні та Краєвого союзу господарсько-молочарського (згодом «Маслосоюз») та заступник голови «Підгірської ради».

Голова Стрийської повітової ради часів ЗУНР.

Арештований та розстріляний поляками біля залізничної колії.

Похований спільно з дружиною Оленою (1868 – 1927).

33. о.Констянтин Петрушевич

(1867 – 1938)

Навчався у Львівській духовній семінарії.

Священичі свячення отримав у грудні 1892 року.

1893–1898 – сотрудник парафії в с. Тейсарів.

1898–1899 – адміністратор парафії в с. Баків.

1899 – завідувач парафії у с. Небилів Перегінського деканату.

1899–1921 – сотрудник парафії Успіння Пресвятої Богородиці у м. Стрию.

1921–1932 – парох у с. Конюхів.

Крилошанин.

Дружина – Софія Теодорович (1874–1919)

34. о.Данило Пітула

(1909 – 1970)

Парох смт. Журавно.

35. о.Іполит Сас Погорецький

(1859-1934)

Народився в Борині Турківського повіту (нині селище Самбірського району Львівської області) в родині о. Йосипа Погорецького і Амалії Фойєрайзель).

Закінчив Дрогобицьку гімназію (1870–1878). Товариш Івана Франка й автор спогадів про нього.

Навчався у Львівській духовній семінарії (1879–1883).

Священичі свячення отримав 1884 року.

1884–1885 – сотрудник парафії Введення в храм Пресвятої Діви Марії с. Пійло Калуського деканату (нині село Калуського району Івано-Франківської області).

1886–1889 – катехит, сотрудник парафії Воскресіння Христового у Збаражі Збаразького повіту (нині місто Тернопільської області).

1889–1890 – адміністратор парафії Св. Миколая с. Вишнів Журавенського деканату.

1890–1891 – адміністратор парафії Св. Дмитрія с. Журів Журавенського деканату (нині село в Рогатинській міській територіальній громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області).

1891–1920 адміністратор парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в с. Бродки Щирецького деканату (нині село Стрийського району Львівської області).

1920–1933 – настоятель парафії Св. Параскевії с. Велдіж Долинського деканату (нині село Шевченкове у Вигодській громаді Калуського району Івано-Франківської області).

Дружина – Олександра Трешньовська (1861–1938) (донька пароха Щирця о. Михайла Трешньовського).

36. о.Павло Роскіп

(1909-1986)

Ієреомонах Чину святого Василія Великого, учасник підпільної УГКЦ в Стрию.

37. о.Володислав Сельський

(1846-1934)

Священичі свячення отримав 1874 року.

1874–1884 – сотрудник і катехит у Щирці.

1884–1896 – парох у с. Верхня Лукавиця.

1896–1934 – парох парафії Успіння Пресвятої Богородиці у м. Стрию.

Крилошанин.

Дружина – Емілія Зарицька.

38. с.Мінодора Ксеня Сенюта

(1916-1978)

Монахиня згромадження сестер пресвятої родини.

39. с.Ольга Стефанія Сольчаник

(1900-1982)

Сестра служебниця непорочного зачаття Діви Марії.

40. с.Марія Сольчаник

(1911-1996)

Сестра служебниця народження Діви Марії.

41. с.Германа Марія Супрун

(1897-1964)

Сестра служебниця згромадження пр.н.Д.М.

42. о.Володимир Тарнопільський

(1905 – 1973)

Парох с.Заздрість, в’язень сталінських таборів Мордовії, радник і парох підпільної УГКЦ в Стрию.

43. о.Йосафат Федорик

(1897-1979)

Закінчив Стрийську гімназію, монах Чину святого Василія Великого.

Доктор богослов’я. Провадив місійну діяльність на Підляшші. Катехит при Лаврівському монастирі та в українській гімназії у Холмі. Ігумен у Перемишлі та Золочівському монастирі.

Двічі заарештований радянською владою. Покарання відбував у Донлагу МВС м. Сталіно та у Воркуті.

Єпископ підпільної УГКЦ.

Помер за нез’ясованих обставин.

44. о.Стефан Федоронько

(1879-1969)

Народився в с. Чертеж Сяноцького повіту (лемківське село в Польщі Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства) у родині селян Михайла й Анастасії.

Навчався у духовних семінаріях Львова й Перемишля.

Священичі свячення отримав 1906 року з рук єпископа Костянтина Чеховича у Перемишлі.

1906–1908 – сотрудник парафії Радимно-Сколошів (місто в південно-східній Польщі Ярославського повіту Підкарпатського воєводства).

1909–1910 – адміністратор парафії Св. Юрія в Новосільцях Мостиського деканату.

1910–1923 – настоятель храму Воздвиження Чесного Хреста с. Синявка Любачівського деканату.

1923–1937 – душпастир у Канаді.

1938–1945 – адміністратор парафії Преподобномучениці Параскевії у с. Лівча Чесанівського деканату.

Примусово виселений до УРСР у червні 1946 року.

Настоятель парафії Пресвятої Трійці с. Бабичі Радехівського (нині Шептицького) району Львівської області.

Після виходу на пенсію проживав у Стрию.

Дружина – Ольга Журавецька; брат – Шимон Федоронько (1893–1940) – православний священник, протопресвітер, головний капелан православного віросповідання Війська Польського, жертва Катині.

45. о.Михайло Хавлюк

(1893 – 1973)

Народився 6 червня 1893 року на Покутті в селі Торговиця.

1918 – закінчив факультет теології Львівського університету.

1919–1920 –  проходить службу в лавах Галицької армії.

Священичі свячення отримав 1920 року з рук митрополита Андрея Шептицького.

1920–1935 – катехит в народних школах м. Жидачів.

1933 – отримав право носити крилошанські відзнаки.

1936 – дійсний радник митрополичої консисторії.

1935–1939 – ректор Малої Семінарії імені Св. Йосафата у Львові.

1941–1961 – настоятель парафії Благовіщення на Ланах у Стрию.

1946–1960 – стрийський декан. Допомагав підпільним священникам та учасникам національно-визвольного руху.

1961–1973 – після виходу на пенсію служив підпільно у греко-католицькому обряді.

46. о.Іван Цегелик

(1878 – 1960)

Народився в м. Комарно (нині центр Комарнівської міської громади Львівського району Львівської області) у родині рільників Михайла Цегелика й Катерини Томас.

Навчався у духовних семінаріях Львова й Перемишля.

Священичі свячення отримав 1908 року з рук єпископа Костянтина Чеховича у Перемишлі.

1908–1914 – сотрудник парафії Св. Параскевії с. Карликів Сяноцького деканату (лемківське село Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства).

1914–1917 – адміністратор парафії Св. Іллі в с. Сторожі Великі Сяноцького деканату (лемківське село в Підкарпатському воєводстві).

1917–1918 – капелан австро-угорського війська.

1918–1945 – парох у Сторожах Великих.

Декан Сяноцького деканату. Крилошанин – почесне звання: кано́нік, або капітуляр, член капітули духовних осіб соборів. Арештований польською окупаційною владою 1922 року.

1945 – переїхав у с. Лисятичі Стрийського району разом з вірними своєї парафії, які були примусово переселені до УРСР.

Проживав у Стрию. Відмовився від «возз’єднання» з РПЦ. Зазнав переслідувань за активну душпастирську діяльність у підпіллі.

Дружина – Софія Рудавська.

47. с.Маркіяна Ярослава Шмадило

(1937-2019)

Монахиня ЧСВВ в часі підпілля УГКЦ.

48. с.Клавдія Шемлій

(1907-1993)

Сестра служебниця народження Діви Марії.