Герої новітньої війни

АНДРІЙ КУХАРЧУК

(09.10.1989-10.07.2024)

Заступник командира бойової машини – навідник – оператор штурмового батальйону військової частини. Народився і виріс у м.Стрий. Згодом із батьками переїхав у с.Загірне.

Навчався у Стрийському ВПУ Nº34. У квітні минулого року був мобілізований в ЗСУ. У 2024 році був нагороджений почесною відзнакою «За заслуги у важких боях». Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Без єдиного сина залишились мати і батько.

АНДРІЙ ГАРКОТ

(15.12.1999-12.05.2024)

Командир відділення зенітного ракетного взводу. Народився і проживав у селі Кавсько Стрийської громади. Навчався у місцевій школі та в Стрийському ВПУ №35. Недовго працював за кордоном, потім на заводі Леоні. У травні 2022 мобілізований у лави ЗСУ. Після мінометного обстрілу, 12 травня, з воїном був втрачений зв’язок. З того часу вважався безвісти зниклим.

Ідентифікували Андрія за зразками ДНК.
Без любого сина залишилась мати.

МИКОЛА ГЕМБИЧ

(19.12.1979-16.06.2024)

Сержант, командир бойової машини – командир механізованого відділення. Народився у селі Верхнє Висоцьке на Турківщині у багатодітній сім’ї. Після одруження переїхав до Стрия, працював на Стрийському ВРЗ. Впродовж 2015-16 років учасник АТО. На початку повномасштабного вторгнення знову мобілізований у лави ЗСУ. Мужньо та віддано виконував військовий обов’язок. Зник безвісти 16.06.24 після бою на Донеччині. Тіло Героя вдалося знайти та ідентифікувати.

ДМИТРО ЦІШ

(08.11.1988 – 22.06.2024)

Солдат, сапер 2 інженерного саперного відділення інженерного саперного взводу 3 механізованого батальйону. Народився і виріс в багатодітній сім’ї у с.Угерсько Стрийської громади. Закінчив школу в рідному селі. Фах здобув у ВПУ №34. Добровольцем подався захищати Батьківщину ще в лютому 2022 року. Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Без сина залишилися батьки, без брата три сестри.

ІГОР ВАСИЛІВ

(21.12.1987-24.05.2024)

Солдат, номер обслуги 2 механізованого відділення батальйону військової частини. Народився і виріс у Стрию. Навчався у Стрийській школі №1 та ВПУ №8. Призваний на службу у червні минулого року. Загинув від ворожого обстрілу в районі н.п. Вільшана Куп’янського району на Харківщині.

Без сина залишилась мати.

ВОЛОДИМИР МИХАЙЛЮК «Удав»

(06.02.1995-19.05.2024) 

Старший солдат, кулеметник механізованого відділення. Народився і виріс у с.Лотатники у багатодітній сім’ї. Навчався у Стрілківській школі, згодом у Стрийському вищому художньому професійному училищі. Перед призовом працював на заводі «Леоні».

Став на захист Батьківщини 4 квітня 2022 року. Загинув під час бойового завдання поблизу с. Невське Сватівськоно району на Луганщині.

Без сина залишились батьки, без внука – бабусі, без брата – брати. Не дочекалася з війни і кохана дівчина.

МАРКІЯН ПАНИЛИК

(30.10.1982-08.05.2024) 

Стрілець стрілецького відділення, військовослужбовець Стрийського батальйону ТрО. Народився і виріс у Стрию. Навчався у Стрийській гімназії ім.А.Шептицького та у Львівському НУ ім.І.Франка. Працював у Стрийському міськрайонному суді та мав приватну адвокатську практику. У перші дні повномасштабного вторгнення добровольцем подався у лави ЗСУ. Горів ідеєю свободи України. Загинув разом з побратимом, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Мʼясожарівка на Луганщині. Без батька ростиме донечка, без сина залишився тато, без внука бабуся та дідусь.

МАРКО СЕНІВ

(11.02.1997-08.05.2024) 

Стрілець-помічник гранатометника, військовослужбовець Стрийського батальйону ТрО. Народився та виріс у Стрию.
Навчався у Стрийській школі №2, у Дрогобицькому музичному училищі ім.Барвінського та в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім.І.Франка. Працював викладачем у Братківській дитячій школі мистецтв.
Талановитий музикант, трубач, учасник творчих колективів, педагог, який 25 лютого 2022 року відставив інструмент і добровольцем подався захищати Україну від клятого окупанта.
Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Мʼясожарівка на Луганщині.

ДМИТРО СУЩИК

(14.11.1980-6.05.2024)

Cтарший навідник 1 гранатометного взводу.
Народився та проживав у Стрию. Навчався у школі №7. Працював на ТОВ «Екран». Став на захист України в 2014 році. На початку повномасштабного вторгнення знову добровольцем пішов на фронт. Загинув, виконуючи бойове завдання, в районі н.п. Семенівка на Донеччині.

РОМАН ПАРАЩУК

(21.09.1983-07.05.2024)

Cтрілець стрілецького відділення військової частини. Проживав із сімʼєю у Стрию. Навчався у Стрийській школі №6 та в училищі №16. До війни працював на «Цинковні». Приступив до служби наприкінці листопада 2023 року. Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Мʼясожарівка на Луганщині. Без найріднішого залишились батьки, дружина та донечка.

РОМАН ДРЕБОТ «Аполон»

(12.03.1987-05.05.2024)

Гранатометник стрілецького відділення. Військовослужбовець Стрийського батальйону ТрО. Народився у Стрию, проживав у селі Добрівляни. Навчався у школі №10 та в Стрийському аграрному коледжі. Був призваний на військову службу 1 березня 2023 року. Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Мʼясожарівка на Луганщині. Без сина залишились батьки, брат, сестра, без батька маленький син.

Андрій СИДОР «Малюк»

(03.10.1990-02.05.2024) 

Капітан, командир стрілецької роти військової частини. Народився у селі Луги Стрийської громади, проживав із сім’єю у селі Стрілків. Навчався у Лисятицькій школі, згодом у Тернопільському економічному університеті. Проходив військову підготовку у Львівській академії сухопутніх військ ім. П.Сагайдачного, де отримав звання молодшого лейтенанта запасу.

23 лютого 2022 року став на захист України у складі Стрийської ТрО. Запамʼятався мужнім воїном і вірним побратимом. Загинув, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Стельмахівка на Луганщині. Без опори залишились батьки, дружина і двоє діток.

Нагороджений:

– медаллю “За оборону рідної держави”
– нагрудним знаком “Учасник Бойових Дій”
– нагрудним знаком “За честь та мужність м.Стрий”
– медаллю “Воєнний Хрест”
– нагрудним знаком “Срібний Хрест”

СЕРГІЙ ВОРОЧЕК

(17.03.1968-21.04.2024)

Старший сержант, стрілець 2 стрілецької роти військової частини. Навчався в школі №7 м.Стрия. Закінчив ВПУ №34. Проживав із сім’єю у Стрию. Загинув під час бойового завдання на околиці с.Іванівське на Донеччині.
Щиро співчуваємо сім’ї та родині Захисника, який пожертвував своїм життям в боротьбі за волю України. У Героя залишились мати, дружина, син (також військовослужбовець), донька та онук.

ЮРІЙ ГАВРУШЕНКО

(19.05.1992-13.04.2024)

Cолдат, військовослужбовець ЗСУ. Народився і проживав у Стрию. Навчався у Стрийській школі №2, у Львівському Національному Лісотехнічному університеті та у Львівській політехніці. Працював на заводі ” Леоні “. Призваний на військову службу 24 квітня 2022 року. Захищав українське небо від ворожих ракет на території Чернігівської, Сумської, Одеської областей. Перебуваючи на ротації у військовій частині, помер від серцево-судинного захворювання. Без дорого сина залишились батьки, без коханого чоловіка дружина і більше не зростатиме з батьком маленький син, якому нещодавно виповнився один рочок.

ОЛЕГ ОПРИШКО

(11.04.1987-09.04.2024)

Солдат, номер обслуги 2 єгерського батальйону. Стриянин, навчався у Стрийській школі №1. Після закінчення Львівського технікуму залізничного транспорту працював залізничником на ст.Стрий. Мобілізований 1 червня 2023 року. Загинув внаслідок мінно-вибухової травми, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Семенівка на Донеччині. Без найріднішого залишились мати та брат.

ІГОР СНІГУР

(02.08.1966 — 03.03.2022)

Старший механік-водій танкової роти. Стриянин, навчався у школі № 5, у ВПУ № 34. У лави ЗСУ вступив у 2015 році та служив у 54 окремій механізованій бригаді. Понад два роки вважався безвісти зниклим після бою в районі н.п. Волноваха Донецької області.
Ідентифікували за зразками ДНК.
Без батька залишилось троє доньок та двоє онуків, без сина — мати.

ЯРОСЛАВ ОБЛОНЕНКО

(01.01.1980-17.03.2024)

Солдат, стрілець 1 стрілецького батальйону. Народився і проживав із сімʼєю в місті Стрий. Єдиний син у батьків. Навчався у Стрийській школі №6.
Здобув освіту економіста в Українській академії друкарства. Працював на посаді завідуючого у ФОП Гірник. Мобілізований до лав ЗСУ 3 січня 2023 року. Під час виконання бойового завдання потрапив під мінометний обстріл в районі н.п.Білогорівка на Луганщині. Без найріднішого залишилися мати, дружина та двоє дітей 14 та 6 років.

РУСЛАН ДАНИЛОВ

(26.01.1977-27.02.2024)

Народився у Херсоні, навчався у місцевій школі №45. Працював на суднобудівельному заводі. З 2016 року служив у військовій частині, отримав звання головного сержанта. Був учасником АТО, отримав інвалідність, повʼязану із захистом Батьківщини.
У Стрий прибув із сімʼєю як внутрішньо переміщена особа. Помер від набутих хвороб.

ІГОР ГРИЦАН

( 8.03.1967-25.02.2024)

Військовослужбовець. Народився у селі Великі Дідушичі Стрийської громади. Проживав з сім’єю у м. Стрию та навчався в Стрийському аграрному коледжі. Після навчання поєднав своє життя з службою в армії, присвятивши їй 27 років. Служив в Стрию та Червонограді на посаді майстер-сержант, брав участь в АТО з 2019-2021 роки.
Нагороджений почесним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Ветеран Військової служби».
Помер після важкої хвороби у лікарні.

АНДРІЙ ПОТЮК

(17.08.1988-20.02.2024)

Солдат, стрілець кулеметного взводу. Стриянин, навчався у Стрийській школі №2. В 11 років залишився сиротою. Працював в Стрию та за кордоном. Створив сім’ю. Звістка про повномасштабну війну застала за межами країни. Залишатись осторонь не міг, повернувся в Україну. Добровольцем вступив у лави ЗСУ. Пройшов військові навчання у Великобританії. Виїзд на бойові позиції поблизу н.п. Роботине Запорізької області став останнім.

МИКОЛА ШАЛАНКЕВИЧ

(21.05.1992-19.02.2024)

Радіотелефоніст відділення управління командира 5 самохідної артилерійської батареї. Народився у Стрию, навчався у місцевій школі №1. Здобув освіту енергетика у Стрийському коледжі та Львівському національному аграрному університеті. У 2014 році призваний в АТО. Став учасником бойових дій високомобільних десантних військ ЗСУ. Після служби повернувся у цивільне життя і працював за професією у Стрийському РЕМ. 24 лютого 2022 року – знову призваний на захист держави. Загинув під час руху на вогневу позицію, потрапивши під артилерійський обстріл в районі н.п.Леонідівка на Донеччині.

Без батька залишились двоє дітей.

РОМАН ПАВЛЮХ

(25.03.1978-15.02.2024)

Старший солдат, стрілець. Народився у селі Комарів, проживав із сім’єю у селі Підгірці Стрийської громади. У січні 2023 року вступив до лав ЗСУ. З честю виконував бойові завдання. Загинув під час мінометного обстрілу в районі н.п. Дружба на Донеччині.

МИХАЙЛО ДОВГАЙ (22.11.1990-07.01.2024)

Гранатометник десантно-штурмового батальйону. Народився та проживав у Стрию. Навчався у школі №6 та у ВПУ №35. Призваний на службу у квітні минулого року, вірний військовій присязі, успішно здійснював бойові завдання. Останній бій відбувся поблизу Синьківки на Харківщині.

ОЛЕГ ФЕДОРІВ

(17.03.1990-25.01.2024)

Народився в смт Дашава Стрийської громади. Навчався у місцевій школі та ЛНУ ім.І.Франка, працював у “Епіцентр-К”.

У квітні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. У липні проходив військову підготовку у Німеччині. Молодший лейтенант, командир взводу вогневої підтримки 3 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону військової частини А1126. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського р-ну Луганської області.

Похований у смт Дашава.

Без найріднішого залишились мама, тато та два брати.

Назавжди Герой. Вічна пам’ять.

НАЗАР ПІДКОВИЧ “Кабан”

(09.04.1990-02.02.2024)

Заступник командира 2 сотні “Білі демони”, батальйон “Карпатська Січ”. Стриянин, навчався у школі №9 та ВПУ №34, працював за кордоном. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, повернувся додому і долучився до добровольців. Згодом став воїном ЗСУ. Брав участь у знакових наступальних операціях на фронті. Був відважним воїном, що першим приймав бій і першим рятував побратимів. Після важкого поранення у зоні бойових дій, медики ще тиждень боролись за його життя. Помер у лікарні. Надвелика втрата для всіх побратимів, друзів та рідних.

АНДРІЙ КАЩІЙ

(13.02.1969-26.01.2024)

Молодший сержант 65 батальйону 103 ОрБ ТрО. Стриянин, призваний на військову службу 25 лютого 2022 року. Вірно служив і боровся за свободу України. Під час штурмових дій противника отримав поранення несумісне з життям в районі н.п. Табаївка Купянського району.

Без батька залишились троє дітей.

ВАСИЛЬ ЯНКО

(01.01.1977- 23.01.2024)

Старший солдат, гранатометник мотопіхотного батальйону. Народився у селі Олексичі Стрийської громади у багатодітній родині. Навчався у місцевій школі, працював у Лотатницькому лісництві та на підприємстві. У травні минулого року мобілізований у ЗСУ. Загинув під час мінометного обстрілу а районі н.п. Богданівка на Донеччині.

ВАСИЛЬ КРАВЕЦЬ

(27.12.1990 – 15.01.2024)

Молодший сержант, електрик відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки ремонтного взводу ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно – відновлювального батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.  Народився у с.Верчани  Стрийської громади. Навчався у Верчанській школі, згодом закінчив Стрийське ВПУ №8.  З 2015 по 2016 рр. був учасником АТО в Луганській області.
З початку повномасштабної війни подався захищати Україну. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п.  Андріївка на Донеччині.

ПЕТРО НЕМЕШ

(16.07.1989 – 02.01.2024)

Молодший сержант, командир 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 228-го окремого батальйону ТрО. Стриянин. У ранньому дитинстві втратив батьків. Навчався у ЗСШ №6 та ВПУ №8. У студентські роки брав активну участь у громадському житті міста. Працював на пилорамі в с.Верхня Рожанка на Сколівщині там і проживав. В липні 2023р. долучився до лав захисників України. Загинув від ворожого удару в районі н. п. Новодарівка  Запорізької області.

Похований на Алеї слави Стрийського  кладовища.

ЧЕРНЕТА ОЛЕГ

(26.08.1975 – 21.12.2023)

Старший сержант, стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 103-ї окремої бригади ТрО. Проживав у с. Сихів Стрийської громади. Народився у багатодітній сім’ї, закінчив місцеву школу, був музично обдарованим – навчався в музичній школі. Закінчив ВПУ №8, мав професію токаря. Одружений. Призваний в червні 2023р. Загинув в районі н.п. Кислівка  на Харківщині.

Похований в с. Сихів.

ПЕТРО МАСЛЯНИК

(27.02. 1973 – 26.12.2023)

Солдат, механік-водій відділення інженерної техніки інженерно-технічного взводу інженерно-саперної роти 42-ї окремої механізованої бригади. Народився на Золочівщині у с. Мала Вільшанка. Проживав із сімєю у с. Кавське Стрийської громади. Мобілізований у березні 2023р. Загинув мужньо виконуючи бойове завдання, внаслідок мінометного обстрілу в районі н.п. Часів Яр на Донеччині.

Похований в с.Кавське

ОЛЕГ ПАВЛОВ

(29.01.1993 – 14.11.2023)

Солдат навідник 2-го єгерського відділення 2-го єгерського взводу 2-ї єгерської роти 1-го єгерського батальйону 68-ї окремої єгерської бригади. Проживав у с.Сихів Стрийської громади. Закінчив Сихівську школу та ВПУ № 34. Працював у Польщі. Повернувся в Україну в серпні 2023р.,  щоб  добровольцем вступити у лави ЗСУ. Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Райгородка на Луганщині.

Похований в с.Сихів

СУРОВЕЦЬ ОЛЕГ «СУРОВИЙ»

(21.02.1990 – 05.10.2023)

Солдат номер обслуги 1-го протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 1 десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Проживав та навчався у місті Стрий. Закінчив школу №5 ім. В.Стасюка та ВПУ №35. Працював на заводі «Леоні» та  за кордоном. Мобілізований у вересні 2022 року. Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новомихайлівка  на Донеччині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

ТАРАС ШАБАН

(30.01.2000 – 26.11.2023)

Солдат, стрілець-номер обслуги десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 13-го  окремого десантно-штурмового батальйону. Народився та проживав у с. Підгірці Стрийської громади. Навчався в школі с.Олексичі та в Стрийському ВПУ №8, займався вільною боротьбою. Працював за кордоном,  повернувся в Україну в грудні 2022р. Мобілізований на початку жовтня 2023р. При першому виході на передову, під час виконання бойового наказу, загинув поблизу  в районі н.п. Синьківка на Харківщині. Залишив батьків та брата.

Похований в с. Підгірці

РУСЛАН МУЩИНКА

(13.10.1984 – 26.11.2023)

Солдат, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 13-го окремого десантно штурмового батальйону. Народився у селі Жупани на Сколівщині у багатодітній родині (8 братів та 3 сестри). Рідний брат Роман Мущинка, теж загинув на фронті у 2023р. В 2011р. одружився та проживав з сім’єю у с.Йосиповичі.  Виховував доньку та сина. У квітні 2023р.  був призваний на військову службу.  До останнього був відданий присязі. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Синьківка на Харківщині.

Похований в с.Йосиповичі.

АНАТОЛІЙ ЦЕКОТ

(21.09.1980 – 18.11.2023)

Солдат, військовослужбовець ЗСУ. Народився в с.Загірне,  Стрийської громади. Навчався в Загірнянській середній школі та Стрийському ВПУ №34, після закінчення якого залишився працювати майстром виробничої практики. В 2001-2002 рр. проходив строкову службу у військах спеціального призначення. Після повернення вступив в Івано-Франківський Технічний Університет нафти і газу. До мобілізації працював в Дашавському ВУПЗГ контролером електрообладнання газових установок. В квітні 2023р. добровольцем пішов у ЗСУ. Під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав контузію. На ротації в Яворові раптово помер. Без сина залишилась мама, без батька – донька.

Похований в с. Загірне

МИХАЙЛО УГРИНЮК

(12.05.1967 – 23.11.2023)

Головний сержант 2-го взводу безпілотних авіаційних комплексів 2-ї  роти безпілотних авіаційних комплексів 2-го батальйону безпілотних авіаційних комплексів 14-го окремого полку. Воював на передовій у складі    24-ї ОМБр ім.. Короля Данила, у березні 2022р. став бійцем  Legio V та 14-го Окремого полку ЗСУ. Народився в містечку Кути, Косівського району  Івано-Франківської області. Після закінчення школи вступив до Львівського торгово-економічного університету, під час навчання пройшов службу в армії. З 1988 року разом з сім’єю проживав в Стрию. Після закінчення університету працював в Стрийській райспоживспілці, згодом  на митному посту «Стрий». Митну справу продовжив на пунктах пропуску Краковець, Чоп, Львівська митниця звідки і був мобілізований. Загинув внаслідок атаки ворожого дрона – камікадзе поблизу н.п. Новобахмутівка на Донеччині.

Залишив батьків, братів, дружину, доньку, сина та трьох онуків.

ВАСИЛЬ ЗУБИК

(19.03.1970 – 13.11.2023)

Старший сержант, командир 3-го гранатометного відділення гранатометного взводу 3-го механізованого батальйону 33-ї окремої механізованої бригади.  Народився в  с. Олексичі.  Закінчив  СПТУ №14 (столяр-різьбляр),  працював  у  фірмі «Стиль».  Із сім’єю проживав у с. Підгірці,  Стрийської  громади, де разом з дружиною Оксаною виховував трьох дітей. Один із синів служить в ЗСУ. Останнім часом працював у Польщі, повернувся додому на початку війни. Призвався в лави ЗСУ в грудні 2022 року.  Під час виконання бойового завдання в районі н.п. Преображенка,  Запорізької області, у зв’язку із скаргами на сильний біль у грудях,  був госпіталізований до шпиталю,  де і помер.

Похований в с.Підгірці.

ПЕТРО КЛИМАШ

(07.07.1974 – 02.11. 2023)

Військовослужбовець  1-го взводу 3-ї роти 5-го батальйону 15-ї бригади  оперативного призначення Національної  Гвардії України. Народився у с. Козьова на Сколівщині. Навчався у Стрийському ВПУ №34, працював на автозаправках «Окко», проживав у Стрию. Призваний на службу у 2022 році. Загинув, виконуючи бойове завдання, в районі н.п. Вербове Запорізької області.

Похований на Алеї слави Стрийського  кладовища.

ОЛЕКСАНДР МАЛІНІН

(26.02.1977 – 30.10.2023)

Головний сержант, гранатометник 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 6-ї стрілецької роти 2-го  стрілецького батальйону 14-ої окремої механізованої бригади. Стриянин, навчався у школі №8, працював на залізниці. Добровольцем подався у лави ЗСУ наприкінці 2022 року. Вірний військовій присязі загинув в результаті ворожого обстрілу  в районі н.п. Синьківка  на Харківщині.

Похований на Алеї слави Стрийського  кладовища.

ВОЛОДИМИР МОСКАЛЬ

(16.04.1979 – 18.10.2023)

Солдат, стрілець 1-го механізованого взводу  3-ї  механізованої роти 1-го механізованого батальйону  33-ї  окремої механізованої бригади. Стриянин, навчався у ЗСШ №3 ім.І.Франка. Освіту здобув у Львівському ПТУ №22. Працював у ПрАТ «Стрітекс». Був призваний до лав ЗСУ  29 січня 2023 року. Загинув в районі  н.п. Роботине  Запорізької обл.,  виконуючи бойове завдання.

Похований на Алеї слави Стрийського  кладовища.

ОЛЕГ ПОПОВИЧ

(27.12.1989 – 24.10.2023)

Солдат, розвідник  радіотелефоніст 1-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Народився у с. Пукеничі  Стрийської громади, навчався у Лисятицькій школі та у Дрогобицькому технікумі нафти і гази. Працював ізолювальником  в  “Укргазпромбуд”. В липні 2023р.  мобілізований до лав ЗСУ. Загинув, виконуючи бойове завдання, в районі н.п. Мар’їнка  на Донеччині.

Похований у с.Пукеничі.

СЕРГІЙ ДОЛОТІН

(23.05.1976 – 23.08.2023)

Солдат, водій  кулеметного взводу 2-ї стрілецької роти 4-го окремого стрілецького батальйону. Народився в селищі Старомихайлівка Мар’їнського району на Донеччині. Навчався в ВПТУ №143  м.Красногорівка. Працював на шахті у м.Вугледар. У травні 2022р. із сім’єю прибув як ВПО в смт. Дашава Стрийської громади. У лютому 2023 р. був призваний  до лав  ЗСУ. Загинув в  районі н.п. Новоєгорівка на Луганщині, виконуючи бойове завдання.

Похований на Алеї слави Стрийського  кладовища.

ВОЛОДИМИР ОКАНЬ

(20.08.1983-07.10.2023)

Солдат, оператор 3-го  протитанкового відділення 1-го протитанкового взводу роти протитанкових ракетних комплексів 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Народився у с.Колодниця в багатодітній сім’ї. Після одруження проживав з сім’єю у с.Лотатники Стрийської громади. Навчався в Конюхівській середній школі, згодом в Стрийському ВХПУ №16. В березні 2023р. став на захист Батьківщини. Загинув під час виконання бойового завдання в районі  н.п. Новомихайлівка на Донеччині.

Залишив у скорботі батьків, дружину та двох доньок.

Похований у с.Лотатники.

ВОЛОДИМИР РОМАНИК

(13.03.1979-06.10.2023)

Солдат, розвідник механізованого батальйону. Стриянин, навчався у Стрийській ЗСШ №6 та ВПУ №16. На початку вересня 2022р. добровільно вступив до лав Збройних сил України. Загинув внаслідок мінометного обстрілу виконуючи бойове завдання в районі н.п. Авдіївка на Донеччині. Без брата залишилась сестра, а без батька двоє синів та донька.

Похований на Алеї Слави м.Стрия.

Відзначений нагородами від командира-полковника «За охорону Авдіївки» та від Президента України «За оборону України».

ІГОР ГАНЕВИЧ

(06.08.1969-28.09.2023)

Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го  механізованого відділення 3-го  механізованого взводу 6-ї  механізованої роти 2-го  механізованого батальйону 116-ї  окремої механізованої бригади. Народився та проживав із сімʼєю у Стрию. Навчався у Стрийських середніх школах №4 і 9 та ВПУ №34. Служив у морському флоті  згодом у  Стрийській військовій  частині. Перед призивом працював на заводі «Leoni AG». На початку березня 2022р.  добровольцем вступив до лав ЗСУ. Загинув, виконуючи бойове завдання біля н.п. Роботине  у Запорізькій області.

У Героя залишились матір, дружина та дві доньки.

Похований на Алеї Слави м.Стрия.

МИКОЛА КАЛАПІЩАК

(02.12.1990-28.09.2023)

Солдат, стрілець-снайпер 3-го  аеромобільного відділення 3-го аеромобільного взводу 1-ї  аеромобільної роти 1-го  аеромобільного батальйону  81-ї  окремої аеромобільної бригади. Уродженець с.Верхнє Самбірського району. Навчався в Івано-франківському НТУ нафти і газу. З сімʼєю проживав у Стрию, працював у місцевому АТ «Укртрансгаз». Загинув під час бойового завдання поблизу  н.п. Білогорівка  на Луганщині.

Без батька залишилась маленька донечка.

Похований у с.Верхнє.

ІВАН ШЕМЕНЄВ

(31.08.1991-22.09.2023)

Молодший сержант, старший стрілець 4-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 1-ї  десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Народився та виріс у с. Володимирці на Жидачівщині у багатодітній сім’ї. Після одруження рідним домом стали с.Підгірці Стрийської громади. Брав участь в АТО, згодом працював на заводі «Leoni AG». 1 березня 2022р. повернувся на службу у ЗСУ. Загинув, виконуючи бойове завдання в районі  н.п. Кліщіївка на Донеччині.

Без батька залишився чотирирічний син.

Похований у с.Підгірці.

РУСЛАН СТЕЛЬМАХ «РАТАТУЙ»

(05.02.1990-07.09.2023)

Солдат, стрілець-санітар 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу  1-ї  механізованої роти 1-го механізованого батальйону 116-ї  окремої механізованої бригади. Стриянин, навчався у Стрийській гімназії ім.А.Шептицького та в Стрийському аграрному коледжі. Закінчив Львівський Національний Університет Природокористування. Добровольцем пішов у лави ЗСУ у перші дні повномасштабного вторгнення, служив у 10-му окремому стрілецькому батальйоні. Загинув під час артилерійського обстрілу в н.п.Роботине Запорізької області.

У Героя залишились дружина, батьки, брат та бабуся.

Нагороджений почесним нагрудним знаком Львівського обласного ТЦК та СП «За досягнення у службі ІІ ст..»

Нагороджений  посмертно орденом  “За мужність”  ІІІ ст. (Указ президента України №14/2024)

Похований на Алеї Слави м.Стрия.

РОМАН ЦЕПУХ

(04.05.1965-28.08.2023)

Рядовий, номер обслуги кулеметного взводу 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.  Народився і виріс у с. Завадів на Стрийщині. Проживав із сімʼєю у с. Підгірці. Навчався у Завадівській школі та ВПУ №8. Працював токарем. У лави ЗСУ вступив у жовтні 2022 року. Загинув під час мінометного обстрілу  в районі н.п. Північне на Донеччині. Вірний присязі до останнього захищав Україну.

У Героя залишились мати, дружина, донька та син.

Похований у с.Підгірці.

ДМИТРО ГОЛОВАНОВ «ТРИНАДЦЯТИЙ»

(16.04.1982-23.08.2023)

Похований на Алеї Слави м.Стрия.

ІВАН МЕЛЬНИК

(22.01.1967-29.08.2023)

Молодший сержант, водій відділення управління зенітно-ракетної батареї 223-го  зенітно-ракетного полку. Народився та проживав у с.Верчани Стрийської громади. Навчався в ПТУ №34, електромонтажник, працював водієм, вдома займався пошиттям брезентів для  вантажних автомобілів. Добровольцем вступив до лав ЗСУ у вересні 2022 року.  Проходив військову службу в м.Полтава.

В Захисника залишилась мати та дві доньки.

Похований у с.Верчани.

ІГОР ДЕНИС

(08.10.1977 – 21.08.2023)

Солдат, навідник 1-го єгерського відділення 2-го єгерського взводу 9-ї єгерської роти 3-го єгерського батальйону 68-ї окремої єгерської бригади. Народився в с.Заплатин, де і проживав із сім’єю. Закінчив Стрийську середню школу №1, навчався у ВПУ №34.  Працював слюсарем-сантехніком  у  Стрийському фаховому коледжі ЛНАУ.  В  квітні 2023р. став на захист Батьківщини. Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п.Новоєгорівка на Луганщині.

Без батька залишилося двоє дітей.

Похований у с.Заплатин.

МАР’ЯН ВОЛКОВ

(27.01.1996 – 11.08.2023)

Солдат, номер обслуги 1-го  механізованого відділення – бойової машини 1-го  механізованого взводу 1-ї  механізованої роти 42-го  окремого мотопіхотного батальйону «Рух опору».  Стриянин, випускник Стрийської ЗШ №5 ім.В.Стасюка та Стрийського ВХПУ №16, де здобув професію живописця. Призваний на службу у травні 2023 року. Загинув під час артилерійського обстрілу  в районі н.п. Берхівка на  Донеччині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

АНДРІЙ ДЕРГАЛО

(13.06.1982 – 10.08.2023)

Солдат, навідник кулеметного взводу 1-ї  стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. Народився та проживав із сімʼєю у с.Піщани. Навчався у Стрийському ВПХУ №16. У лютому 2023р.  добровольцем вступив у лави ЗСУ. Боронив Україну на Бахмутському напрямку. Загинув під час мінометного обстрілу позицій в районі н.п.Північне на Донеччині.

Без батька залишилось троє дітей.

Похований у с.Піщани.

АНДРІЙ ДЯК «САЛЕМ»

 (19.05.1987 – 10.04.2022)

Солдат, стрілець відділення 2 служби Центру спеціальних заходів, військовослужбовець окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної Гвардії України. Доброволець. Учасник повітряної секретної операції на «Азовсталь» силами ГУР. Уродженець м.Стрий. Навчався у Стрийській середній школі №4 та у військово-спортивному ліцеї ім.Героїв Крут у Львові. Згодом навчання продовжив у Львівській філії Київського інституту культури, працював у сфері туризму. Впродовж 2016 – 2019рр. брав участь в АТО/ООС, захищав Батьківщину в складі 36-ї окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Михайла Білинського. Після демобілізації працював в іноземній компанії у службі охорони супроводження кораблів. З початком повномасштабного вторгнення повернувся в Україну. З братом в один день добровольцями подалися захищати Батьківщину. Андрій став одним із 72-х відважних воїнів, які добровільно зголосилися полетіти гелікоптерами в оточений і заблокований Маріуполь. Загинув у тяжких боях у м.Маріуполі на Донеччині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Нагороджений відзнакою Президента України  “За участь в антитерористичній операції”.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність ІІІ ст.» (Указом Президента України №«559/2023)

РОМАН ЛЯХОВОЛЬСЬКИЙ

(25.04.1986 -22.07.2023)

Солдат, стрілець 65-го  батальйону 103-ї  окремої бригади  Стрийської ТрО. З перших днів повномасштабної війни добровільно став на захист Батьківщини. Проживав із сім’єю в с.Діброва. Навчався в ЗСШ №3  ім.І.Франка, Стрийскому фаховому коледжі ЛНАУ та Львівському національному аграрному університеті. Загинув від осколкового поранення під час бойового завдання в районі н.п.М’ясожарівка на Луганщині.

Без батька залишилася донька.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

ВОЛОДИМИР ПАРАЩИШИН «Електрик» (24.01.1974 – 19.07.2023)

Молодший сержант, командир протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 1-ї  штурмової роти І-го окремого штурмового батальйону  «Вовки Да Вінчі»  ДУК «Правий сектор». Народився  в с.Райлів, навчався в Нежухівській школі. Згодом закінчив ВПТУ №8 за спеціальністю електрик. З початку повномасштабної війни добровільно вступив в Стрийський районний осередок Львівського обласного штабу «Правий Сектор». Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Лиман Перший  на Харківщині. Залишив сина, дружину, матір.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

ОЛЕГ ЦВІГУН

(19.03.1977 – 07.07.2023 )

Оператор відділення протитанкових ракетних комплексів 110-ї окремої лінійної механізованої бригади, 3 батальйону.

Народився та проживав із сім’єю у Стрию. Навчався у Стрийській ЗСШ №3  ім.І.Франка  та в Нижньостинавській ЗОШ. Строкову службу проходив в морському спецназі на острові Майський, м. Очаків. Займався промисловим альпінізмом. Працював за кордоном.

З початком повномасштабного вторгнення повернувся додому, щоб добровольцем стати на захист України. 08 березня 2022р. вже був у зоні бойових дій. 04.08. 2022р. був поранений біля н.п. Новоселівка  Друга, Донецької обл.

Вірний присязі та народу України загинув поблизу Авдіївки на Донеччині під час бойових дій.

У Героя залишились мама, брат, який служив в АТО, дружина та двоє дітей.

Похований на території церкви Святого Архистратига Михаїла в с.Нижня Стинава.

ВІКТОР СЕРДЮК

(16.05.1979 – 06.07.2023)

Рядовий, стрілець-снайпер 1-го  механізованого відділення 2-го механізованого взводу 4-ї  механізованої роти 2-го механізованого батальйону 24-ї  окремої механізованої бригади.  Житель с.Семигинів. Навчався у місцевій школі та Стрийському  ВПУ №8. Працював на підприємствах: Стрийське ВРЗ та «Leoni AG». Призваний на службу у березні 2023 року. Під час штурму позицій противника загинув від осколкових поранень в районі н.п.Дружба на Донеччині.

Залишив у скорботі родину.

Похований у с.Семигинів.

ОЛЕКСІЙ ЛАВРІКОВ

(26.03.1981 – 04.07.2023)

Старший стрілець-оператор десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти. Народився у багатодітній сімʼї в с.Кавське, проживав у м.Стрий. Навчався у Стрийських ЗСШ №3 та №7. Мав свій бізнес, займався гіпсовою ліпниною, а також працював за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем подався захищати Україну.  Проходив навчання у Великій Британії. Гідно та відважно виконував всі бойові завдання. Загинув в районі н.п. Старомайорське на Донеччині.

Без батька лишилися двоє дітей.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

АНДРІЙ ДРОЗД

(25.09.2002 – 23.06.2023)

Старший солдат, командир гармати самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону.

Народився в смт.  Дашава в сім’ї Івана та Наталії Дрозд. Навчався у НВК “Дашавський ЗНЗ I-III ст”, музичній школі  ім. М. Колесси, згодом у Львівському молодіжному центрі
ім. Ів. Боско на кулінарному факультеті. Працював кухарем у закладах Львова.

У 2020 році був призваний на строкову службу і з жовтня місяця 2021  брав участь в АТО на сході України. З першого дня повномасштабного вторгнення захищав рідну землю на сході України у складі 148 окремого гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону.

Пройшов  навчання у Франції на самохідній артилерійській установці «Цезар» після чого був призначений командиром гармати.

Андрій був добрим, розумним, відповідальним, послушним сином, люблячим і дбайливим братом. У нього були мрії про власний будинок, сім’ю, дітей. Як сказала одна старенька людина: “Він був Людиною з великої букви”

В Андрія залишились мама, тато учасник АТО, ветеран сучасної російської-української  війни який отримав важке поранення та сестра.

Під час виконання бойового завдання  Андрій загинув у населеному пункті Степногірськ Запорізької області.

Був нагороджений:

 медаллю «За військову службу Україні»

 нагрудним знаком «Сталевий Хрест»

відзнакою Президента України «За оборону України» (посмертно)

Представлений до нагороди Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

СЕРГІЙ МАРТИНОВИЧ

(01.10.1975 -17.06.2023)

Старший сержант, командир танка 1-го  взводу 2-ї  танкової роти танкового батальйону 65-ї  окремої механізованої бригади. Стриянин, навчався в Стрийській СЗШ №10 та Стрийському фаховому коледжі ЛНАУ. Працював у різних організаціях, останнє місце праці – Стрийський ВРЗ. У квітні 2022р.  став на захист рідної землі. Загинув в районі н.п.Новоданилівка  Запорізької області під час виконання бойового завдання.

Без батька залишилися донька і син.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

За сумлінне виконання бойових завдань був нагороджений грамотою та відзнакою командира 65 ОМбр «Козацький Хрест – За бойові заслуги».

ВІКТОР ГНАТИШИН

(14.08.1972 – 16.06.2023)

Солдат, майстер групи регламенту та ремонту зенітно-ракетного дивізіону 68 окремої єгерської бригади. Стриянин, навчався у Стрийській середній школі №2 та ВПУ №34, працював газозварювальником. Добровільно вступив у лави Захисників України. Загинув в районі н.п.Богоявленка на Донеччині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

РОМАН МУЩИНКА

(09.05.1981 – 17.06.2023)

Старший солдат, номер обслуги 2-го мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки 1-го десантно-штурмового батальйону 80-ї  десантно-штурмової бригади. Народився у с.Жупани на Сколівщині у багатодітній родині. З 2014р.  із сім’єю проживав у с.Йосиповичі. Брав участь в АТО. У лютому 2022р. знову став на захист України. Загинув при виконанні завдання в районі  н.п. Костянтинівка на Донеччині.

Без батька залишилися двоє дітей.

Похований у с.Йосиповичі.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

РОСТИСЛАВ ПЛЕЧІЙ “МАТВІЙ”

(22.08.1992 — 13.06.2023)

Молодший лейтенант, командир взводу зв’язку 4-го батальйону  Оперативного призначення “Сила Свободи” 4-ї бригади швидкого реагування Національної Гвардії України “Рубіж”. Позивний – “Матвій”. Народився у м.Сколе, згодом сім’я переїхала до м.Стрия, де навчався у середній загальноосвітній школі №3 І-ІІІ ст. ім. І.Я.Франка.

В 2014 році здобув фах юриста у Тернопільському національному економічному університеті.

2013-2018 рр. служив по контракту у НГУ  м.Львова старшим радіотелеграфістом.  У перші дні повномасштабного вторгнення, 01.03.2022 року, добровільно повернувся на службу в НГУ на посаду начальника радіогрупи. З грудня 2022 р. – служба у  в/ч  м.Гостомеля. Виконуючи бойове завдання, загинув в районі н.п. Спірне Бахмутського району Донецької області.   Без найріднішого залишились донечка, батьки, сестра.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно присвоєно звання лейтенант та нагороджено орденом     «За мужність» ІІІ ст. (Указ Президента №726/2023 від 03.11.2023 р.).

БОГДАН ЮРКІВ «Багдад»

(25.08.1975-11.06.2023)

Молодший сержант, стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 65-го  батальйону 103 –ї окремої бригади Стрийської ТрО.  Народився у м.Стрию, навчався у ЗСШ №3 ім.І.Франка та ВПУ №8. Працював  монтером на заводі «Леоні», водієм у службі «Таксі» та за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем вступив до   місцевої ТрО. Загинув під час стрілецького бою у н.п.М’ясожарівка  на Луганщині, виконуючи бойове завдання.

Залишилися брат та сестра.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) від 08.11.2023 №741

ПЕТРО КУРПІТА

(13.11. 1969-05.06.2023)

Солдат, військовослужбовець Національної Гвардії України. З сімʼєю проживав у селі Добряни. З початку повномасштабного вторгнення активно волонтерив. З 01.09.2022 р. вступив у добровільне формування ТрО м.Стрия. У травні 2023р. – у лави Національної Гвардії України.

Без батька залишились син та донька.

Похований у с.Добряни.

ІГОР ДОВГАН «ДОК»

(18.10.1980-03.06.2023)

Солдат, бойовий медик 3-го аеромобільного взводу 1-ї  аеромобільної роти 4-го  аеромобільного батальйону   80-ї  окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових  військ ЗСУ. Народився та навчався у Львові, сім’ю створив у селі П’ятничани. З 2015 р. з сім’єю проживав та працював  у м.Стрий. З початком повномасштабного вторгнення вступив у лави ЗСУ, щоб захищати Україну від ворога. Проходив навчання на Житомирщині, Яворові. Обороняв  на нульових позиціях Миколаївщину, Херсонщину(зокрема успішно звільнили Снігурівку), Запоріжжя та Кремінну. З січня 2023р. воював під Бахмутом, там і загинув,героїчно виконуючи бойове завдання в районі н.п. Іванівське на Донеччині.

Без батька залишилися  двоє маленьких синочків, без чоловіка дружина, без сина мати.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента «514/2023 ).

РУСЛАН ЛЕВКО «БАНДЕРА»

 (12.09.1989-01.06.2022)

Штаб-сержант, кулеметник батальйону оперативного призначення Північного оперативно-територіального об’єднання Національної Гвардії України. Стриянин, навчався у Стрийській середній школі №8. Одружений, виховував двох дітей.  Активний учасник революції Гідності. Загинув в районі н.п. Студенок на Ізюмському напрямку Харківської обл. Тривалий час був безвісти зниклим.

Залишив у скорботі родину.

Похований на Алеї Слави у Львові

Нагороджений:

• Грамотою «За зразкове виконання службово-бойових завдань із забезпечення охорони громадського порядку під час участі в АТО»
• Почесною відзнакою «Учасник бойових дій»
• Відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції»
• Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом»
• Медаллю «Честь. Слава. Держава»
• медаллю «За оборону гори Карачун»

Посмертно орденом «За мужність» Ш ст.. (Указ Президент №603/2023)

СТЕПАН ІЛИК «ФОРТУНА»

(12.03.1996-25.05.2023)

Сержант, командир бойової машини – командир відділення 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 2-го механізованого  батальйону 67-ої окремої механізованої бригади. Народився у с.Лани-Соколівські, навчався у Подорожненській школі, закінчив медичний коледж на Вінничині, працював фельдшером. Учасник АТО/ ООС. Працював за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення повернувся в Україну, щоб добровольцем вступити до лав ЗСУ.  Виконуючи бойове завдання, загинув в районі н.п. Діброва на  Луганщині.

Похований у с.Лани Соколівські.

Нагороджений нагрудним знаком за зразкову службу та взірцевість у військовій службі.

РОМАН СТОРОЖУК

(25.11.1997-15.05.2023)

Солдат, стрілець-санітар   2-го  штурмового відділення 1-го  штурмового взводу 2-ї  штурмової роти  24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Народився у м.Стрию, навчався в Стрийських ЗСШ №11, №3 та  ВПУ №35. Працював пекарем та різноробочим. З початком повномасштабного вторгнення активно волонтерив. У січні 2023р.  добровольцем вступив у лави ЗСУ. Отримав важке поранення, виконуючи бойове завдання. Помер у стабілізаційному медичному центрі  м.Дружківка на Донеччині.

Без батька залишився син.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента України №485/2023).

ПЕТРО ГОЛОД

(08.07.1965-30.04.2023)

Солдат, хімік відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту,  взводу РХБ  захисту,  роти РХБ  захисту, батальйону  РХБ захисту  704-го окремого полку РХБ  захисту. Народився с.Добряни, останні роки проживав у м.Стрию. В березні 2022р. добровільно вступив у лави захисників, щоб боронити Україну. Помер у госпіталі на Дніпропетровщині.

Похований у с.Добряни.

АНДРІЙ ДОРОШ «СМЕРЕКА»

(14.04.1981-20.04.2023)

Солдат, військовослужбовець Національної Гвардії України. Народився у с.Миртюки, навчався у Стрийській середній школі №1. Працював геологом на різних підприємствах, був головним геологом у м.Київ. Останні роки проживав із сім’єю у столиці. Брав активну участь у Революції Гідності. У березні 2022р. добровольцем вступив до лав Національної Гвардії. За час служби брав участь у важких боях у Северодонецьку, Краматорську, під Бахмутом, Білогорівці, а останні місяці був учасником операції «Буревій». Загинув біля н.п.Білогорівка на Луганщині.

Без батька  залишилася донька.

Похований у с.Миртюки.

АНДРІЙ ЗІВЕР

(13.06.1978 — 19.04.2023)

Солдат, водій автомобільної групи відділення матеріально-технічного забезпечення 3-го стрілецького батальйону Національної Гвардії України. Народився в с.Жулин, закінчив місцеву школу та Дрогобицький технікум нафти і газу, вищу освіту здобув у Львівському Державному фінансово-економічному інституті.

Учасник революції Гідності в Києві. Працюючи в Італії, брав участь в ансамблі українського народного танцю “Перевесло”, займав активну проукраїнську позицію, волонтерив. З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся з Італії та став на захист України. За неї і загинув при виконанні бойового завдання в районі н.п.Новокалинове на Донеччині. На його честь в Італії у м.Падова відкрито першу українську бібліотеку. Без батька залишилось двоє донечок.

Залишилась без сина мати, без брата — люблячий брат, велика родина.

Похований у с.Жулин.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність ІІІ ст.»

БОГДАН НАКОНЕЧНИЙ

(01.10. 1991-03.04.2023)

Солдат, гранатометник десантно-штурмового відділення  2-ї  десантно-штурмової роти 13-го окремого десантно – штурмового батальйону. Проживав із сім’єю у с.Йосиповичі. Народився на Жидачівщині, навчався у Стрийському ВПУ №34. Учасник АТО. Призваний на службу у грудні 2022 року. Загинув у боротьбі за Україну під час бойового завдання в районі  н.п. Кремінна на Луганщині.

Без батька залишилось двоє дітей.

Похований у с.Махлинець  Гніздичівської ТГ.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність ІІІ ст.» ( Указ Президента України №755/2023)

ПАВЛО БОДНАР

(15.03.1983-17.01.2023)

Рядовий, розвідник 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу 3-го  механізованого батальйону 24-ї  окремої механізованої бригади. Стриянин, навчався у СЗШ №9 та в ВПУ №8. До війни проживав у с.Грабовець. З липня 2022р.  боронив свободу України. Загинув в районі н.п.Опитне  на Донеччині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

РОМАН ПЕТРИК

(10.11.1980 – 24.03.2023)

Солдат Національної Гвардії України. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем подався захищати Україну. До війни чоловік був успішним банкіром, програмістом. Навчався у Стрийській СЗШ №10. Загинув під час виконання бойового завдання в районі  н.п. Новокалинове на  Донеччині.  Без батька залишилось троє дітей.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

ПЕТРО КУЛИК

(19.05.1966 – 20.03.2023)

Сержант, старший стрілець 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ». З сім’єю проживав у м.Стрию. Навчався у Стрийській середній школі №1 та ВПУ №8. Учасник Помаранчевої революції та революції Гідності. Доброволець. Вступив до лав ЗСУ у вересні 2022р. До участі у бойових діях приступив в лютому 2023 року. Загинув при виконанні бойового завдання у н.п.Терни  на Донеччині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

ДМИТРО ПРІВАЛОВ«ПАНДА»

(10.10.1981 – 28.02.2023)

Навідник 3-го аеромобільного відділення 2-го аеромобільного взводу 1-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону  80-ї окремої десантно – штурмової бригади  ДШВ. Проживав у с.Угільна Стрийської громади.  Навчався у Львівському «Поліграфічному інституті». Учасник АТО.  З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно вступив у лави ЗСУ. Загинув під час бойового завдання в районі  н.п. Часів Яр на Донеччині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента України №224/2023 ) .

РОМАН ГРЕСЬКО

(10.05.1974 – 24.02.2023)

Рядовий, механік водій 2-го  механізованного відділення 2-го механізованого  взводу 3-ї  механізованої роти 1-го механізованого батальйону 24-ї окремої  механізованої  бригади. Проживав у с.Завадів, закінчив місцеву школу, навчався у Стрийському ВПУ №8. В жовтні 2022 р.  був призваний до лав ЗСУ. З початку 2023р. брав участь у бойових діях, захищаючи кордони України. Загинув у річницю повномасштабного вторгнення у бою з ворогом в районі н.п. Майорськ на  Донеччині.

Без батька залишились два сини.

Похований у с.Завадів.

Посмертно нагороджений орденом «Хрест Героя».

ВІТАЛІЙ ЖОС «КОБРА»

(28.11.1975 – 19.02.2023)

Стрілець-санітар стрілецького відділення, стрілецького взводу, стрілецької роти 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ». Проживав у с.Подорожнє. Закінчив місцеву школу та музичну школу у с.В,Дідушичі. Був активним учасником  добровольчого громадського формування   “Стрийська Сотня Січових Стрільців”. У квітні 2022 р. розпочав службу у лавах батальйону «Карпатська Січ». Загинув в районі н.п. Терни на Донеччині  під час мінометного обстрілу, намагаючись евакуювати поранених побратимів.

Без найріднішого залишились донечка, батьки і сестра.

Похований у с.Подорожнє.

РОМАН КУРАНОСОВ «Зомбі»

(13.09.1999- 16.02.2023)

Солдат, навідник 81-ї окремої аеромобільної бригади у складі десантно- штурмових військ. Стриянин, навчався у Стрийських ЗШ №4, №5 та Стрийському ВПУ №35. З початку війни волонтерив, пройшов вишкіл у лавах ГФ «Стрийська Сотня Січових Стрільців», а згодом вже сам навчав інших. З серпня 2022р. добровольцем вступив у лави ЗСУ, з 26 серпня по 30 вересня 2022р. успішно пройшов курс підготовки за програмою операції INTERFLEX, Велика Британія. Загинув у н.п.Діброва на Луганщині під час бойового завдання.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

МАР’ЯН ШТИМ

(27.12.1979 – 08.02.2023)

Народився в с.Олексичі, проживав та навчався в с.Ходовичі. Після закінчення місцевої школи навчався у ВПУ №34. Мобілізований у 2022р., з березня по червень проходив військову службу в 704-му окремому полку радіаційного хімічного та біологічного захисту.

З серпня 2022р. лікувався в онкодиспансері.

Похований в с.Ходовичі.

РОСТИСЛАВ НОВІЦЬКИЙ

(07.02.1975 –28.01.2023)

Сержант, старший оператор протитанкового відділення протитанкового взводу  роти вогневої підтримки 103-ї окремої бригади Львівської ТрО. Народився в м.Костопіль, Рівненської обл.. Навчався в Стрийській школі №2 та ВПХУ №16 м.Стрия. В 1993-1994р. проходив строкову військову службу. У січні 2015р призваний у ЗСУ, військову службу проходив у складі 72-ї ОМБ на посаді механіка – водія БМП-2. З липня 2022р. став на захист Батьківщини. Загинув поблизу н.п. Кремінна  на Луганщині від ворожої кулі снайпера.

Без батька залишились донька та син, без дідуся – внучка.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Нагороджений медаллю «За оборону рідної держави»,  медаллю «Світлодарська дуга»  за участь в боях та медаллю «Ветеран війни».

ОЛЕКСАНДР ЗАЯЦЬ

(25.05.1981 – 15.01.2023)

Сержант, командир бойової машини – командир механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR. Народився у м.Жмеринка, проживав у м.Стрию. Навчався у Сколівській середній школі, Стрийській СЗШ №9 та ВПУ №34. 5 квітня 2022р. пішов добровольцем захищати Україну. Загинув в районі н.п. Олексієво-Дружківка на Донеччині під час бойового завдання.

Без батька залишилось троє дітей.

Похований в с.Грабовець.

РОМАН ШИМУШОВСЬКИЙ

(01.02.1964 –16.01.2023)

Підполковник ЗСУ. Народився в м. Дрогобич, навчався у Вільнюсі, службу проходив на території Іркутської області та республіки Бурятія. Після відновлення Незалежності України повернувся на Батьківщину, проживав із сім‘єю у Стрию. Служив у радіотехнічних частинах ППО ЗСУ. У 2009р. звільнився з військової служби, працював на Львівському державному авіаційно-ремонтному заводі. У 2022р. добровільно пішов захищати Україну у складі ЗСУ. Помер у шпиталі.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

ТАРАС ЛУЦИШИН

(16.11.1978 – 17.01.2023)

Капітан, командир взводу 1-ї навчальної механізованої роти, 1-го навчального механізованого батальйону. Народився в с.Путятинці на Рогатинщині, закінчив Івано-Франківський НТУ нафти і газу. Був кваліфікованим інженером – геологом. Працював та проживав із сім’єю багато років у Стрию. До лав ЗСУ вступив 18 травня 2022 р. 4 січня 2023р. отримав поранення внаслідок мінометного обстрілу біля н.п. Кліщіївка на Донеччині. Два тижні за його життя боролися в столичному шпиталі.

Без батька залишилося двоє дітей.

Похований в с.Путятинці.

Посмертно нагороджений медаллю “Вічна пам’ять Героям Прикарпаття” та медаллю “Лицар бойового чину”.

ЮРІЙ УГЛОВИЙ

(08.04.1969 – 07.01.2023)

Народився в м.Сєверодонецьк. До Стрия прибув як внутрішньо переміщений  і одразу добровольцем пішов служити. Рідних немає, чоловік зареєструвався в нашому місті і мав намір залишитися. Загинув в районі н.п.Опитне на Донеччині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом «Хрест Героя».

ІВАН ХОМИН

(17.01.2002 – 17.12.2022)

Солдат, командир відділення 3-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 6-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Народився в м.Стрий, навчався в Братківській середній школі, ВПУ №34 та Стрийському фаховому коледжі ЛНАУ на факультеті механізації та електрифікації. З перших днів добровільно пішов захищати Батьківщину. Загинув в районі н.п.Озарянівка на Донеччині.

Похований у с.Братківці.

АНДРІЙ ШЕРЕМЕТ “КЕША”

(11.07.1987 – 12.12.2022)

Солдат, номер обслуги аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону Поліської 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ.  Стриянин, навчався в Стрийській середній школі №1. Добровільно вступив до лав ЗСУ у серпні 2022р. Воював на передових позиціях на сході України. Загинув у бою з ворогом біля н.п.Мар’їнка  на  Донеччині.

Без батька залишився син.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст.

ІВАН КОС

(06.07.1991 – 16.11.2022)

Старший солдат, старший стрілець 9-ї парашутно-десантної роти 3-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітрянодесантної бригади  ДШВ ЗСУ. Народився у м.Стрий. Навчався у Стрийській СЗШ №10 та Львівському ДУ внутрішніх справ. Приєднався до лав ЗСУ у березні 2022 року. Боронив Україну у гарячих точках сходу, а саме в Авдіївці. Загинув у смт. Гвардіївське на Донеччині.

Без батька залишилася донечка.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

АНДРІЙ РИБАК

(17.05.1992 – 14.11.2022)

Лейтенант, командир стрілецького взводу стрілецького взводу стрілецької роти 65-го батальйону 103-ї окремої бригади Стрийської ТрО. Навчався в ЗСШ №3 ім.І.Франка, закінчив ЛНУ ім.І Франка, за фахом – юрист. З початком повномасштабного вторгнення добровільно вступив у лави ЗСУ. Загинув внаслідок ворожого обстрілу в районі  н.п.Стельмахівка на Луганщині.

Без батька залишилось троє діток.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента України №549/2023).

ЮРІЙ ГИРЯК

(06.05.1978 – 14.11.2022)

Сержант, військовослужбовець 65-го батальйону 103-ї окремої бригади Стрийської ТрО ЗСУ. Стриянин, навчався в Стрийській СЗШ №10 та Стрийському ВХПУ №16. Доброволець. Загинув від ворожого обстрілу при виконанні завдання в районі н.п. Стельмахівка на Луганщині.

Без батька залишилися двоє синів і донька.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента України №549/2023), орденом «Хрест Героя», нагрудним знаком «Знак пошани».

ІВАН ГОРАК

(05.07.1982 – 12.09.2022)

Рядовий, старший стрілець 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 46-го  окремого стрілецького батальйону. Народився та проживав з сім’єю у с.Лисятичі. Навчався у місцевій школі та у ВПУ №16. Наприкінці квітня 2022р.  призваний на службу. Воював за населені пункти Золоте, Гірське та Бахмут. Загинув під час ворожого обстрілу в районі н.п. Шевченкове на Миколаївщині.

У Героя залишились батьки, дружина, син та донечка.

Похований у с.Лисятичі.

Посмертно нагороджений орденом «Хрест Героя».

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (Указ Президента України  №128/2024)

ВЛАДИСЛАВ СТАСІВ «ДИНАМО»

(29.11.1999 –21.09.2022)

Солдат, навідник гранатометного відділення взводу вогневової підтримки роти вогневої підтримки 65 батальйону 103-ої окремої бригади ТрО. Стриянин. Навчався у місцевих школах №11 і №3 ім. І.Франка. Продовжив здобувати освіту у Івано-Франківському НТУ нафти і газу на спеціальності «Туризм». У перші дні повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України від окупантів. Був фанатом київського футбольного клубу «Динамо», тому й у війську обрав собі однойменний позивний. Разом із побратимами боронив північ Полтавщини, з березня 2022 р. брав участь у бойових діях на Сумщині, Харківщині та Донеччині. Веселий і щирий, хоробрий і незламний духом Воїн, який завжди першим рвався у бій – таким був «Динамо». Загинув від ворожої кулі снайпера, звільняючи селище Ямпіль у Донецькій області. Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (Указ Президента України  №783/2022)

КОСТЯНТИН СТЕПАНОВ

(04.02.1985 10.09.2022)

Солдат, гранатометник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади. Навчався в Стрийській гімназії ім.. А.Шептицького та у ВПУ №16. Учасник АТО, доброволець. Загинув у н.п. Мале-Веселе на  Харківщині  під час виконання бойового завдання.

Без батька залишилося троє дітей.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Нагороджений медаллю учасника АТО, орденом «За заслуги» (2015р.), медаль «Сильному духом» (2022р.).

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента України №190/2023).

ВОЛОДИМИР БОЙЧУК

(26.10.1977 10.09.2022)

Сержант, навідник кулеметного взводу 24-ї окремої механізованої бригади. Стриянин. Навчався в Стрийській середній школі №1 та ВПУ №35, працював на заводі «Леоні». Мобілізований 28 квітня 2022р., пройшов військові навчання у 46-му окремому стрілецькому батальйоні в Яворові, а вже за два тижні став на захист Батьківщини на сході. Брав участь у бойових діях у Донецькій, Луганській, Миколаївській областях. Загинув під час контрнаступу від ворожого обстрілу поблизу н.п.Тернові Поди на Миколаївщині.

Без батька залишилася донька.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом “Хрест Героя” №0649

ЮРІЙ ГНАТИК

(06.06.1996 – 07.09.2022)

Солдат, сапер 2-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Народився в с.Добряни, закінчив місцеву  школу та ВПУ №35. Загинув у бою за визволення української землі біля н.п. Новокалинівка  на Харківщині.

Похований в с.Добряни.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента  №696/2022р.)

ДМИТРО ФОРОСТИНА

(10.09.1995 – 31.08.2022)

Солдат, стрілець-санітар 2-го механізованого відділення  1-го механізованого батальйону. Навчався в Стрийській середній школі №6 м.Стрия, Миртюківському НВК та ВПУ №16.  Учасник АТО. У 2021р. повернувся  додому після служби в Нацгвардії  України. 24 лютого добровільно вступив до лав Захисників України. Загинув під час артилерійського обстрілу біля н.п. Любомирівка  на  Миколаївщині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Нагороджений посмертно орденом «За мужність ІІІст.» (Указ Президента України №8/2023р.),  орденом «Хрест Героя».

ЮРІЙ ЗГУРСЬКИЙ

(22.01.1969 – 30.08.2022)

Штаб-сержант, стрілець-помічник гранатометника 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 8-го механізованої роти 3-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. Стриянин. Навчався в Стрийській середній школі №8, Стрийському ВПУ №8 за спеціальністю слюсар-механік. В 1987-1989 рр.. проходив військову службу  в Угорщині. Після армії пройшов курси прапорщиків і працював на Стрийському  аеродромі. Загинув під час бойового зіткнення та артилерійського обстрілу в районі н.п. Новомиколаївка на Миколаївщині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

ОРЕСТ СЕПИК 

(15.04.1988 – 13.08.2022)

Водій стрілецького взводу стрілецької роти 65-го батальйону 103-ї бригади Стрийської ТрО ЗСУ. Проживав у с.Добряни. Навчався в ЗСШ №3  ім.І.Франка, закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу. Працював інженером на ПАТ “Укртрансгаз”. З перших днів повномасштабної війни добровільно став на захист Батьківщини.

Загинув в районі н.п.Різниківка на Донеччині.

Без батька залишилась донечка.

Похований у с.Добряни.

НАЗАР СТОЛЯРСЬКИЙ

(31.10.1994 -03.08.2022)

Стрілець-помічник гранатометника 8-ої  парашутно-десантної роти 3-го парашутно-десантного батальйону  25-ї  окремої повітряно-десантної бригади ДШВ. Уродженець с.Йосиповичі. Навчався в Йосиповицькій  початковій школі, Дашавській середній школі та Стрийському ВПУ №8. Учасник АТО.  Загинув в районі  н.п.Покровське на Донеччині.

Без батька залишився син.

Похований в м.Миколаїв.

АНДРІЙ ПАЛАМАР

(16.12.1969 – 07.07.2022)

Солдат, радіотелефоніст стрілецької роти стрілецького батальйону  Управління 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Навчався у Стрийській школі №1 та в Стрийському фаховому коледжі ЛНАУ. Працював на Стрийській дистанції електропостачання Львівської залізниці. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу  в районі н.п. Спірне на Донеччині.

Без батька залишився син.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Нагороджений посмертно орденом «За мужність ІІІст.» (Указ Президента України   №262/2023)

ІВАН БАРАНИЧ

(07.07.1994 – 05.07.2022)

Солдат, старший стрілець 1-го десантно-штурмового відділення  2-го десантно-штурмового взводу 1-ї десантно-штурмової роти  1-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Проживав у м.Стрию. З дитинства був сиротою. Навчався у Стрийській школі №8. Після закінчення школи вступив до Львівського військового ліцею ім.Героїв Крут, згодом став курсантом ЛДУ БЖД. Отримав звання капітана, працюючи в пожежно-рятувальній службі. В червні 2021р. вступив до лав ЗСУ. Загинув в районі  н.п.Спірне на Донеччині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня (Наказ №256/ 2022).

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (Указ Президента України №557/2022)

МИХАЙЛО МАНДЗЯК

(08.02.1980 – 21.06.2022)

Стрілець зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 24-ї окремої механізованої бригади. Проживав з рідними у м.Стрию. Навчався у Стрийській школі №4. Учасник бойових дій АТО. З початком повномасштабної війни поїхав на передову. Загинув від артилерійського обстрілу в районі н.п.Новоіванівка на Луганщині.

Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента України №8/2023 ) та орденом “Хрест Героя”.

ЄВГЕН МАГОМЕТА

(30.03.1968 – 21.06.2022)

Рядовий, такелажник 2-го механізованого артилерійського дивізіону 24-ої окремої механізованої бригади. Родом із с.Йосиповичі, із сім’єю проживав у с.Зарічне. Доброволець, захищати Україну подався у перші дні війни. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі н.п. Спірне на Донеччині.

Похований у с.Зарічне.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента №8/2023 ) та орденом «Хрест Героя».

ВАСИЛЬ ВАЩИШИН

(04.01.1970 – 10.05.2022)

Старший солдат, номер обслуги  2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.  Навчався у Дашавській середній школі та ВПУ-34 за спеціальністю кранівник. Служив в армії. Працював на Дашавському заводі та за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну повернувся додому і добровольцем пішов захищати рідну землю. Загинув внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу н.п. Золоте-Оріхове на Луганщині.

Похований в смт.Дашава.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня  (Указ Президента України №460/2022 ) та орденом «Хрест Героя».

ВАСИЛЬ СОКОЛИК

(28.07.1993 – 06.04.2022)

Матрос. Оператор-механік газозарядної станції групи газозабезпечення батальйону аеродромно-технічного забезпечення 10-ї морської авіаційної бригади. Народився у с.Любинці у багатодітній родині. У 2006р. у зв’язку зі смертю батьків отримав статус дитини-сироти. Виховувався у школі-інтернаті с.Верхнє Синьовидне. Проживав у с.Загірне. Загинув в районі н.п.Солодке на Донеччині.

Похований у с.Любинці.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента України №366/2022 ).

РУСЛАН УСІК “ЗЛИЙ”

(23.02.1969 – 06.04.2022) 

Командир снайперського відділення батальйону «Донбас». Стриянин, навчався у школі №4, учасник Революції Гідності, АТО. З 2015р. служив у 8-му батальйоні «Аратта». Останні роки прожиживав у Краматорську. З початком повномасштабної війни разом з дружиною Оленою став на захист України у складі батальйону спеціального призначення «Донбас». Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі  н.п. Попасна  на Луганщині.

Похований на Алеї слави Стрийського кладовища.

Нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ст. (Указ Президента України №276/2022).

ІВАН МАРТИЧ

(19.01.1979 – 10.04.2022)

Рядовий, номер обслуги 1-го протитанкового артилерійського дивізіону. Народився у селі Ланівка, навчався у Ланівській та Нежухівській середніх школах та в Стрийському ВПТУ №35. Загинув за Україну під час військових дій у с.Степне Запорізької обл..

Похований у с.Ланівка.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІст. (Указ Президента України №359/2022) та орденом «Хрест Героя”.

ТАРАС БОБАНИЧ (друг Хаммер)

(15.03.89 – 08.04.22)

Позивний «друг Хаммер», командир 2-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор», легендарний націоналіст, стриянин, навчався у Стрийській СЗШ  №9 (зараз ця школа названа його іменем). Учасник АТО. Загинув у бою на  Ізюмському напрямку Харківської обл. з московським окупантом.

Похований на Личаківському кладовищі м.Львова (Марсове поле).

Посмертно присвоєно звання  Герой України  з  удостоєнням ордена «Золота зірка» (Указ  Президента України № 612/2022)

СЕРГІЙ ТИМЧІЙ

(19.02.1979 – 07.04.2022)

Старший солдат, номер обслуги 2-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. Народився у м.Вінниця, навчався у НУ «Львівська політехніка». У 2001р. вступив до лав ЗСУ. Після служби працював на підприємстві у Стрию. У 2020р. офіційно працевлаштувався у Словаччині. З початком повномасштабної війни в Україні покинув працю за кордоном, повернувся додому і подався на фронт. Загинув в районі н.п. Попасна на Луганщині.

Без батька залишилася  донечка.

Похований на Алеї слави Стрийського кладовища.

Нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ст. (Указ президента України №359/2022) та орденом “Хрест Героя”.

ТАРАС ГАЛІЙ

(06.03.1992 – 04.04.2022)

Старший солдат 24-ї механізованої бригади, заступник командира бойової машини – навідник-оператор. Народився у с.Лани-Соколівські у багатодітній сім’ї, був наймолодшим із семи дітей. Навчався у Подорожненській середній школі. Учасник АТО. Контракт на військову службу у ЗСУ підписав у 2016 році. Загинув внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу в районі н.п.Попасна на Луганщині.

Похований у с.Лани-Соколівські.

Нагороджений посмертно орденом «Хрест Героя».

ІВАН РОМАНИК

(25.07.1980 – 21.03.2022)

Стриянин, солдат окремого зенітного ракетного дивізіону 223-го зенітно-ракетного полку. Навчався у Стрийській школі №2 та Стрийському художньому училище. Працював різноробочим на підприємствах. Після початку повномаштабного вторгнення добровільно підписав контракт із ЗСУ та пішов захищати Україну. Та вже за три тижні загинув від ворожого ракетного удару ворога захищаючи столицю.

Без батька залишилася донька.

Похований на Алеї слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (Указ Президента № 270/2022)

Посмертно нагороджений відзнакою Президента України “За оборону України”(Указ Президента України №559/2022).

РОМАН СОБКІВ 

(08.04.1989 – 12.03.2022 )

Майор, командир 3-ї бойової групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення «Омега» Національної Гвардії України.  Народився у с.Малі Дідушичі, закінчив місцеву середню школу та Стрийське ВПУ №8. У 2007р. призваний на строкову службу до внутрішніх військ МВС України. Уже за рік став курсантом Харківської Академії внутрішніх військ МВС України. З 2012р. проходив службу на керівних посадах військових частин. Учасник АТО, виконував бойові завдання у Донецькій обл. Загинув в районі н.п. Гута-Межигірська на Київщині.

Без батька залишилася донечка.

Похований у с.Малі Дідушичі.

Посмертно присвоєно звання  Герой України з удостоєнням ордена «Золота зірка» (Указ Президента України №251/2022).

МИХАЙЛО МАЦИК

(15.11.1981 – 13.03.2022)

Підполковник. Народився у с.Задеревач, з сім’єю проживав у с.Великі Дідушичі. Свій військовий шлях розпочав у віці 14 років, вступивши у Львівський ліцей ім.Героїв Крут. Згодом навчався у Харківському інституті танкових військ. Проходив службу та викладав у смт.Десна та у Львівській Академії сухопутних військ ім.П.Сагайдачного (доцент кафедри водіння бойових машин та автомобілів факультету бойового застосування військ). Закінчив вищу військову академію у м.Київ. Учасник АТО. Загинув від ворожих ракет у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки (Яворівщина).

Без батька залишилось двоє синів.

Похований у с.Великі Дідушичі.

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»,  почесною грамотою ЛОДА «За високий професіоналізм і підготовку військових кадрів», медаллю Міністерства оборони України «За 15 років сумлінної служби» та медаллю «За патріотизм» ІІІ ступеня.

ІГОР МАТІЇШИН «МІМ»

(22.06.1992 – 03.03.2022)

Старший солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Народився у м.Стрий. Навчався у ЗСШ №3 ім.І.Франка та у Стрийському коледжі ЛНАУ, вивчав юриспруденцію. Навчання продовжив у НУ «Львівська політехніка». Служив у Президентському полку, учасник бойових дій АТО/ООС (2015-2017рр. у 25 десантно-штурмовій бригаді). З червня 2021р. служив на контрактній службі. Загинув у смт.Андрійчикове на Миколаївщині.

Залишились батьки та донечка Надія.

Похований на Алеї слави Стрийського кладовища.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно) Указ Президента України №187 від 29 березня 2022р.