1. о.Іван Бачинський

(1879 – 1953)

Священичі свячення отримав з рук митрополит Андрея Шептицького. Сотрудник церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці в Стрию, парох храму Успіння Пресвятої Богородиці. Підтримував тісні зв’язки з підпіллям УГКЦ та повстанцями. У 1946 р. прийняв до храму Чудотворну ікону Ліської Богородиці.

Похований спільно з дружиною Іванною (1885 – 1966).

2. о.Олексій Бобикевич

(1865-1902)

Сотрудник церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, учитель української, німецької мов у Стрийській гімназії. Голова товариства «Міщанська Бесіда», директор кредитної спілки «Каса Задаткова». Організатор осередків, крамниць, читалень товариства «Просвіта» в Стрию, селах Стрийщини. Секретар, голова, лектор товариства «Просвіта» в Стрию, на Стрийщині.

Публіцист, редактор та видавець. Автор п’єси «Настоящі», де висміяв потуги москвофілів запровадити в Галичині російську мов. Одним з ініціаторів запрошення до Стрия відомого адвоката Є. Олесницького.

Похований спільно з дружиною Осипою (1867 – 1952).

3. о.Микола Білецький

(1855-1942)

Крилошанин, почесний радник Митрополичої Консисторії, парох с. Пациків (1914-1935).

Похований у родинному гробівці Бандерів.

4. о.Ярослав Бурдяк

(1911-1979)

Відмовився перейти на православ’я, політв’язень таборів Колими. Настоятель парафій у селах Львівської області: Тершів, Конюхів, Верхнє Синьовидне.

Реабілітований у 1994 р.

5. о.Віктор Бордуляк

(1901-1953)

Парох с.Бубнища (Ів.-Франків.), Великий Ходачків та Горошова (Тернопільщина), парох Межиріччя.

6. о.Роман Височанський

(1889-1934)

Управитель парафії  Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию. Член Братства св.Миколая, «Комітету допомоги наддніпрянцям». Ініціатор ремонту та розширення храму. Впорядковував метричні книги.

Похований в гробівцю спільно з адв.Антіном Гарасимів (1862 -1944) і Теклею Гарасимів (1865 –1952).

7. о.Микола Волошин

(1884-1974)

Похований разом з дружиною Климентиною Волошин (1888-1966).

8. о.Євген Городиловський

(1912-1983)

Настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию. Здійснив капітальний ремонт церкви. Зберіг антимінс (полотно з мощами, на якому звершують літургії), посвячений митрополитом Левицьким у 1846 р.

9. Агиета Марія Грис

(1901-1977)

Сестра служебниця Пр.Н.З.Д.М.

10. о.Павло Гураль

(1911 – 1987)

11. о.Юліан Гбур

(1942-2011)

Візитатор для греко-католиків у Польщі та консультант Примаса у справах управління Українською Греко-Католицькою Церквою. Секретар І сесії Патріаршого Собору УГКЦ, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, перший єпископ утвореної у 2000 р. Стрийської Єпархії УГКЦ.  Голова оргкомітету з приїзду Святішого Отця Івана Павла ІІ в Україну.

12. с.Йоанікія Гавалко

(1888-1950)

Згромадження сс.служеб.Пр.Н.Д.М.

13. о.Михайло Дацишин

(1914 – 1993)

Сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці, парох с. Дуліби Стрийського району.

Похований спільно з дружиною Ярославою (1923 – 2004).

14. о.Микола Дичковський

(1910-1985)

Парох с. Волосянка та Тухолька, настоятель храму Благовіщення Пресвятої Богородиці в Стрию (1977-1985).

15. с.Кесарія Катерина Захарко 

(1907-1994)

Сестра служебниця Пр.Н.Д.Марії.

16. Текля Анастасія Кардаш

(1926 -1985)

Схимонахиня чернечого згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

17. Евлампія Юлія Квіт

(1907 – 1983)

Схимонахиня чернечого згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

18. о.Василь Кедринський

(1894-1987)

Парох у селі Городилів та с.Добрян.

19. о.Анастасій Ключик

(1914 – 1976) 

Ієреомонах Чину святого Василія Великого, в’язень сталінських таборів, учасник підпільної УГКЦ в Стрию.

20. Михайло Ковальчик

(1893-1963)

21. о. Андрій Кухта

(1877 – 1933)

Парох  с.Ляховичі Подорожні (тепер с. Подорожнє).

22. о.Мирослав Липинський

(1901-1989)

Декан м.Великі Мости.

23. о.Роман Логінський

(1911-2002)

Учасник підпільної УГКЦ в Стрию.

Похований у родинній гробниці сім’ї Луців спільно з дружиною Іриною (1822 -1988).

24. о.Роман Левицький

(1895-1962)

Парох с.Братківці, один із перших організаторів підпільної УГКЦ в Стрию, в’язень сталінських таборів.

25. с.Ксенофонта Катерина Лужецька

(1911-1991)

Згромадження Сестер Пресвятої Родини.

26. о.Микола Матковський

(1873-1953)

Катехит Стрийської гімназії, сотрудник церкви Успіння Пресвятої Богородиці, парох с.Дулібів. Входив до складу керівних органів Стрийської філії «Просвіти», був заступником голови і касиром «Каси задаткової.

Як капелан у 1914 р. приймав присягу УСС, запечатував домовину розстріляного поляками о.О.Нижанківського.

В’язень стрийської тюрми. Одним із вихователів і опікунів «Українського сирітського захисту» в Стрию, брав участь в створенні Товариства священників ім. св. Андрея.

27. о.Осип Мартинків

(1884-1939)

Катехит в школі м.Калуша та в Стрийський гімназії. Учасник Стрийського товариства українських катехитів.

28. о.Стефан Менцінський

(1893-1955)

Вояк УСС, Буківський декан, парох храму Успіння Пресвятої Богородиці .

29. о.Маркіян Микитка

(1919-1972)

Політв’язень Мордовських таборів.

30. с.Модеста Марія Нагірна

(1907-1989)

Згромадження сестер пресвятої родини.

31. с.Пахомія Параскевія Нагірна

(1913-1973)

Згромадження сестер пресвятої родини.

32. о.Остап Нижанківський

(1863-1919)

Парох с.Завадів.

Диригент, композитор, громадсько-культурний діяч. Засновник музичного видавництва «Музикальна Бібліотека», засновник і диригент товариства «Боян» у Бережанах, диригент «Бояна» у Львові та Стрию.

Автор популярних хорових творів, сольних ансамблів на слова українських поетів, обробок народних пісень, колядок, фортепіанних творів. Ініціатор створення першої в Галичині української кооперативної молочарні та Краєвого союзу господарсько-молочарського (згодом «Маслосоюз») та заступник голови «Підгірської ради».

Голова Стрийської повітової ради часів ЗУНР.

Арештований та розстріляний поляками біля залізничної колії.

Похований спільно з дружиною Оленою (1868 – 1927).

33. о.Константин Петрушевич

(1867 – 1938)

Сотрудник у Тейсарові, в храмі Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию, парох с.Конюхів. Директор Міської Каси Ощадности в Стрию часів ЗУНР. Член Надзірної ради Окружного Союзу Кооператив, голова «Наукового кружка» при товаристві «Міщанська Бесіда».

Похований у родинному гробівцю.

34. о.Данило Пітула

(1909 – 1970)

Парох смт. Журавно.

35. о.Іполит Сас Погорецький

(1859-1934)

Гімназійний товариш І.Франка, парох с.Бродки Щирецького деканату, парох с.Велдіж (тепер Шевченкове). Ініціатор будівництва нової церкви в с.Бродки за проектом архітектора Василя Нагірного.

36. о.Павло Роскіп

(1909-1986)

Ієреомонах Чину святого Василія Великого, учасник підпільної УГКЦ в Стрию.

37. о.Володислав Сельський

(1846-1934)

Почесний крилошан, член єпископської капітули, парох церкви Успіння Пресвятої Богородиці, який в час І св.війни благословив створення у Стрию легіон УСС.

38. с.Мінодора Ксеня Сенюта

(1916-1978)

Монахиня згромадження сестер пресвятої родини.

39. с.Ольга Стефанія Сольчаник

(1900-1982)

Сестра служебниця непорочного зачаття Діви Марії.

40. с.Марія Сольчаник

(1911-1996)

Сестра служебниця народження Діви Марії.

41. с.Германа Марія Супрун

(1897-1964)

Сестра служебниця згромадження пр.н.Д.М.

42. о.Володимир Тарнопільський

(1905 – 1973)

Парох с.Заздрість, в’язень сталінських таборів Мордовії, радник і парох підпільної УГКЦ в Стрию.

43. о.Йосафат Федорик

(1897-1979)

Закінчив Стрийську гімназію, монах Чину святого Василія Великого.

Доктор богослов’я. Провадив місійну діяльність на Підляшші. Катехит при Лаврівському монастирі та в українській гімназії у Холмі. Ігумен у Перемишлі та Золочівському монастирі.

Двічі заарештований радянською владою. Покарання відбував у Донлагу МВС м. Сталіно та у Воркуті.

Єпископ підпільної УГКЦ.

Помер за нез’ясованих обставин.

44. о.Стефан Федоронько

(1879-1969)

Парох с.Синявки Любачівського деканату, працював у греко-католицьких парафіях Канади та Польщі.

У 1946 р переселений до УРСР. Настоятель парафії с.Бабичі Радехівського р-ну Львівської обл.

45. о.Михайло Хавлюк

(1893 – 1973)

Вояк УГА, викладач релігії у школах Галича, ректор малої семінарії у Львові. Парох храму Благовіщення Пречистої Діви Марії в Стрию і парох в с. Заплатин. Стрийський декан.

Таємно видавав повстанцям метрики під іншими прізвищами, рятуючи їх від тюрми і каторги, сповідав і причащав.

Перекладав Слово Боже з церковнослов’янської на українську мову.

46. о.Іван Цегелик

(1878 – 1960)

Військовий капелан УГА. Декан Сяноцького деканату, шамбелян і крилошанин Перемиської консисторії.

Примусово вивезений з родиною до УРСР в вересні 1945 р.

Парох с.Лисятичі, учасник підпільної УГКЦ в Стрию.

47. с.Маркіяна Ярослава Шмадило

(1937-2019)

Монахиня ЧСВВ в часі підпілля УГКЦ.

48. с.Клавдія Шемлій

(1907-1993)

Сестра служебниця народження Діви Марії.