Герої новітньої війни
МИХАЙЛО МАНДЗЯК (08.02.1980-21.06.2022) – стрілець зенітно-ракетного артилерійського дивізіону в/ч А0998. Учасник бойових дій АТО. З початком повномасштабної війни поїхав на передову. Загинув від артилерійського обстрілу на Донеччині. Проживав з рідними у Стрию на вул. Коссака.
ЄВГЕН МАГОМЕТА (30.03.1968-21.06.2022) – рядовий, такелажник 2 механізованого артилерійського дивізіону в/ч А0998. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Спірне на Донеччині. Родом із села Йосиповичі, із сім’єю проживав у селі Зарічне. Захищати Україну подався у перші дні війни.
ВАСИЛЬ СОКОЛИК (28.07.93-06.04.22) – матрос, в/ч А0878. Народився у с. Любинці у багатодітній родині. У 2006 році у зв’язку з смертю батьків отримав статус дитини-сироти. Виховувався у Верхньосинєвидненській школі-інтернаті. Проживав у с. Загірне.
РУСЛАН УСІК “Злий”, командир відділення снайперів батальйону «Донбас». Народився 23 лютого 1969 року, стриянин, навчався у школі №4, учасник Революції Гідності, АТО. З 2015 служив у 8-му батальйоні «Аратта». Останні роки жив у Краматорську. З початком повномасштабної війни разом з дружиною Оленою став на захист України у складі батальйону спеціального призначення «Донбас». Загинув 6 квітня внаслідок артилерійського обстрілу в боях за Попасну.
ІВАН МАРТИЧ (19.01.79 – 10.04.22) – рядовий, номер обслуги 1 протитанкового артилерійського дивізіону в/ч А 0998. Народився у селі Ланівка, навчався у Нежухівській середній школі та в Стрийському ВПУ №34. Загинув за Україну під час військових дій у селі Степне.
ТАРАС БОБАНИЧ (друг Хаммер) 15.03.89 – 08.04.22 – стриянин, навчався у 9 школі, народився у Трускавці, легендарний націоналіст, командир 2-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор», заступник командира ДУК «Правий сектор». Загинув у бою з московським окупантом.
СЕРГІЙ ТИМЧІЙ (19.02.79 – 07.04.22) – старший солдат, номер обслуги 2 механізованого батальйону в/ч А 0998. Народився у м.Вінниця, навчався у НУ «Львівська політехніка». В 2001 році вступив до лав ЗСУ. Після служби працював на стрийському підприємстві. Два роки тому офіційно працевлаштувався у Словаччині. З початком повномасштабної війни в Україні покинув працю, повернувся додому і за кілька годин уже був у військкоматі. Загинув біля Попасної, захищаючи Батьківшину від окупантів.
ТАРАС ГАЛІЙ (06.03.1992 – 04.04.2022) – військовослужбовець військової частини А 0998, старший солдат 24 механізованої бригади, заступник командира бойової машини – навідник-оператор. Загинув внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу Попасної. Народився у селі Лани-Соколівські у багатодітній сім’ї, був наймолодшим із семи дітей. Навчався у Подорожненській середній школі. Учасник АТО. Контракт на військову службу у ЗСУ підписав 2016 році.
Іван Романик (25.07.80 – 21.03.22) – стриянин, солдат окремого зенітного ракетного дивізіону в/ч А2847. Мобілізований 1 березня і вже за три тижні загинув від ракетного удару ворога.
РОМАН СОБКІВ, майор, народився 8 квітня 1989 року, військовослужбовець Національної Гвардії України, спецпідрозділ «Омега», м.Київ. Народився у селі Малі Дідушичі, закінчив місцеву середню школу та Стрийське ВПУ №8. У 2007 році призваний на строкову службу до внутрішніх військ МВС України. Уже за рік став курсантом Академії внутрішніх військ. З 2012 року проходив службу на керівних посадах військових частин. Загинув 12 березня, захищаючи столицю. Указом Президента України від 17 квітня присвоєно звання Героя України, посмертно. Без батька залишилася маленька донечка.
Михайло Мацик, підполковник (1981 – 2022) – народився у селі Задеревач, з сім’єю проживав у селі Великі Дідушичі. Свій військовий шлях розпочав у віці 14 років, вступивши у Львівський ліцей ім.Героїв Крут. Згодом навчався у Харківському інституті танкових військ. Проходив службу та викладав у смт Десна та у Львівській Академії сухопутних військ ім.П.Сагайдачного (доцент кафедри водіння бойових машин та автомобілів факультету бойового застосування військ). Закінчив вищу військову академію у м.Київ. Учасник АТО. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», почесною грамотою ЛОДА «За високий професіоналізм і підготовку військових кадрів», медаллю Міністерства оборони України «За 15 років сумлінної служби» та медаллю «За патріотизм» ІІІ ступеня. Без батька залишилось двоє синів.
Ігор Матіїшин, старший солдат в/ч А 2582 80 ОДШБр. Народився 22 червня 1992 року, навчався у школі №3 Стрия, після 9 класу вступив у Стрийський коледж, вивчав юриспруденцію. Навчання продовжив у Львівській політехніці. Служив у Президентському полку. Мобілізований у лютому 2015 по квітень 2016 року, учасник бойових дій АТО/ООС. З червня 2021 року служив на контрактній службі.