Староста Підгірцівського старостинського округу

Село Верчани

Село на березі ріки Стрий, за 7 км на південний схід від міста Стрий, при дорозі Стрий-Дашава. Перша історична згадка про село датується 1436 роком. У зв’язку з частими повенями побудовано кам’яну захисну греблю. У ХVІІІ ст. тут проживало близько 600 осіб. За підрахунками 1921 року кількість населення збільшилася і становила 1191 особу. До 1939 року у селі були 2 водяні млини. Три кузні, ґуральня, тартак, споживчий кооператив. У 2008 році проживало 1457 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 238 га.
У селі з давніх-давен була дерев’яна церква святого Архангела Михаїла, відновлена у 1826 році. У 1994 році розпочато спорудження кам’яної церкви.
Перша однокласна кам’яна двоповерхова школаз’явилася у 1903 році. У 1935 році школу розширили до трикласної. Нині працює школа І-ІІ ступенів. Діє також філіал Дашавської музичної школи ім. Ф.Колесси. У 1936 році спорудили окремий будинок читальні. Нині в приміщенні читальні працює Народний дім.
У селі є пам’ятний хрест з нагоди відродження духовності, проголошення Незалежності України, пам’ятна таблиця на честь уродженця села, вченого Михайла Білика.

Село Комарів

Село розташоване на березі ріки Жижава, за 8 км на північний схід від міста Стрий. Біля села є давній курган. За переказами, село засноване в домонгольський період, перша письмова згадка датується 1686 роком. У 1672 році татари повністю спалили село. У 1880 році у селі проживало 405 осіб. У 1939-му – 640 осіб: 585 українців, 5 поляків, 50 німців. У селі була кузня, молочарня. У 2008 році проживало 414 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 92 га.
Церква у селі була спалена татарами. На початку ХVІІІ ст. споруджено дерев’яну церкву Воскресіння Господнього УГКЦ, яка згоріла у 1918 році. У 1973 році згоріла наступна дерев’яна церква. У 1989-1992 роках збудували кам’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці, якою почергово користуються віруючі УГКЦ і УПЦ КП.
Школу у селі відкрили у 1880 році, згодом її розширили до двокласної. Нині працює школа І ступеню. Першу читальню «Просвіти» відкрили у 1909 році.
Біля школи росте реліктовий дуб.

Село Підгірці

Село розташоване на березі ріки Жижава, за 8 км на схід від м. Стрий, обабіч дороги Стрий-Дашава-Журавно. Перша письмова згадка про село належить до 1467 року. У 1638 році на пагорбі біля села спорудили оборонний замок князів Яблоновських, зруйнований після татарського набігу. Відтак його кілька разів перебудовували власники, барони Браницькі, найбільше – наприкінці ХІХ ст. Палац є визначною пам’яткою архітектури ХVІІ-ХІХ ст. Біля палацу є дендропарк площею 2,5 га – пам’ятка садово-паркового мистецтва.
Під час Першої світової війни російські війська пограбували і підпалили палац. Згорів дах, пропала більша частина колекцій. Відновити палац в стилі бідермайєр повністю не вдалося. Після Другої світової війни у палаці розмістилася школа-інтернат, яка згодом перебралася у новозбудоване приміщення.
Наприкінці ХVІІ ст. у селі була 31 хата, млин, корчма. У 1939 році налічувалося 760 осіб: 670 українців, 30 поляків, 20 латинників, 30 жидів, 10 німців. До 1939 року тут була «шкілка» Ю. Браницького для розведення садових саджанців, а також цегельня, кузня, олійня, крамниця. Тут добували червону глину для виробництва цегли. У 2008 році проживало 948 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 165 га.
Перша письмова згадка про церкву належить до 1515 р. На поч. ХVІІІ ст. у селі була дерев’яна церква Зіслання Святого Духа УГКЦ. Церква неодноразово оновлювалася. У 2005 році розпочалось спорудження кам’яної церкви. У селі є пам’ятник Т. Шевченкові, скульптура Матері Божої.
Однокласну школу відкрили у 1880 році. Нині працює школа І ступеня. Діє школа-інтернат для дітей зі слабким зором.
Читальню «Просвіти» відкрии у 1920 році. У 1967 році збудували приміщення клубу, в якому нині працює Народний дім.

Село Піщани

Село розташоване на березі ріки Стрий, за 8 км на північний схід від міста Стрий. Історична назва – Татарське. Село засновано в ХV ст. У ХVІІІ – ХІХ ст. селяни сплавляли дерево рікою.
Наприкінці ХVІІ ст. було 24 хати, млин, корчма. У 1939 році налічувалося 410 осіб: 395 українців, 5 поляків, 10 латинників. У селі були кузня і молочарня. У 2008 році проживало 459 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 109 га.
Перша письмова згадка про церкву належить до 1515 року. На початку ХVІІІ ст. збудували нову дерев’яну церкву Святого Архангела Михаїла УГКЦ. У 1862 році село закупило в селі Тухля Сколівського району дерев’яну церкву, яку оновили у 1921 році. У 1995 році громада УГКЦ почала спорудження власної церкви.
Школу відкрили у селі в 1924 році. Нині працює школа І степеню. Першу читальню «Просвіти» відкрили у 1920 році. У 1938-1940 роках збудували окремий будинок читальні. Нині в цьому будинку працює Народний дім.
Поблизу села добувають газ із двох свердловин та річковий гравій.

Село Стриганці

Село розташоване в межиріччі річок Стрий і Жижава, за 14 км на північний схід від міста Стрий. За переказами село засноване в княжі часи. Перша письмова згадка належить до 1396 року. Наприкінці ХVІІ ст. було 42 хати, млин. У 1880 році було 65 хат. У 1939 році проживало 590 осіб: 565 українців, 20 поляків, 5 жидів. Був панський фільварок, млин, гуральня, споживчий кооператив. У 2008 році проживало 563 особи.
Загальна площа земельних угідь – 870 гектарів.
У ХVІІІ у селі діяла дерев’яна церква Святого Миколая УГКЦ.У 1834 році церкву оновили.1894 році збудували наступну дерев’яну церкву. У 2005 році розпочали будівництво кам’яної церкви. У селі є пам’ятні знаки Т. Шевченкові, І. Франкові, а також скульптура Матері Божої.
Однокласну школу відкрили у 1880 році. У 1935 році відкрили нове приміщення школи. Нині працює школа І ступеня.
Першу читальню «Просвіти» відкрили у 1886 році. Нині в колишньому приміщенні школи працює Народний дім.
Біля села добувають природний газ, гравійно-піщану суміш.

Село Ходовичі

Село розташоване на березі ріки Стрий, за 12 км на північний схід від міста Стрий. Перша письмова згадка про село належить до 1427 року. У 1677 році татари спалили село, через 22 роки татарський напад відбувся вдруге. Село часто потерпало від повеней. Наприкінці ХVІІ ст. у Ходовичах було 15 хат, млин. У 1921 році було 104 хати. У 1939 році у селі проживало 780 осіб: 720 українців, 30 поляків, 10 латинників, 20 німців. Була олійня, млин, крамниці, корчма, залізнична зупинка, скляна гута. У 2008 році проживало 898 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 484 га.
Перші письмові згадки про церкву належать до 1530 року. Відомо, що у ХVІІІ ст. у селі була дерев’яна церква Святого Архангела Михаїла УГКЦ. У 1896 році за проектом Василя Нагірного збудували нову дерев’яну церкву. У 1937 році відкрили кам’яну церкву Святого Архистратига Михаїла УГКЦ. За часів Незалежної України церква перейшла під відомство УПЦ КП, згодом УАПЦ.
У селі є скульптура Богородиці, пам’ятні знаки Т. Шевченкові і І. Франкові, борцям за волю України і полеглим у Другій світовій війні.
Однокласну школу відкрили у селів 1912 році. Зараз працює школа І-ІІ ступенів. У 1971 році у селі відкрили музей етнографа і фольклориста Філарета Колесси. У 1992 році запрацював філіал Дашавської музичної школи. Нині в селі працює Народний дім. З села походить родина вчених-фольклористів Колесс.

Село Ярушичі

Село розташоване на березі ріки Бережниця, за 9 км на схід від міста Стрий. Історична назва – Ярошичі. Про побут доісторичної людини свідчать 12 могильних насипів доби енеоліту. За переказами село засноване наприкінці ХVІІ ст. У 1672 році татари спалили село. У 1880 році в селі проживало 183 особи. У 1939 році – 300 осіб: 265 українців, 10 поляків, 5 жидів, 20 німців. Була кузня, олійня, молочарня. У 2008 році проживало 214 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 264 га.
Однокласну школу відкрили у 1924 році. Першу читальню «Просвіти» відкрили у 1915 році.
У селі є кам’яна церква Святих Петра і Павла УГКЦ. Діє Народний дім. Поблизу села добувають природний газ. Є лісові джерела мінеральної води.