Староста Великодідушицького старостинського округу

Село Великі Дідушичі

Село розташоване у межиріччі річок Сукільта Свіча, за 18 км на південь від міста Стрий. Відомо, що на території села було поселення доісторичної людини, про що свідчить курганний могильник доби енеоліту.
Перша письмова згадка про село датована 1371 роком. У ХVІІІ ст. селяни сплавляли дерево рікою Свіча. У 1880 році в селі проживало 1020 українців, 20 поляків, 242 жиди. До 1939 року тут була бетонярня, яка виготовляла труби для криниць, молочарня, олійня та три кузні.
Загальна площа земельних угідь – 1427 га.
У селі з давніх-давен була дерев’яна церква Стрітення Господнього, яка у 1805 році згоріла від блискавки. На її місці встановили нову, придбану у Стрию, що стояла на місці церкви Благовіщення Діви Марії. Тепер поруч зі старою церквою стоїть новий мурований храм.
Першу церковну школу відкрили у ХVІІІ ст. У 1935 році спорудили нове двоповерхове приміщення школи. Нині працює школа І-ІІІ ступенів. У 1976 році відкрили філіал Дашавської музичної школи ім. Ф. Колесси. Читальню «Просвіти» відкрили в 1898 році. У 1967 році спорудили кам’яний Будинок культури, нині Народний дім.
У селі є пам’ятний знак борцям за волю України та символічна могила Січових Стрільців
У Великих Дідушичах просвітницьку та душпастирську працю вела родина Нижанківських.
Хутір Вербина на березі ріки Сукіль, за 18 км на південний схід від міста Стрий. Адміністративно належить до Великих Дідушичів. У ХІХ ст. існував водяний млин. У 2008 р. постійно проживали люди в 12 хатах.

Село Малі Дідушичі

Село розташоване на березі ріки Свіча, за 23 км на південний схід від міста Стрий. За переказами село засноване в середині ХІІІ ст.. Перша письмова згадка належить до 1421 року. Відомо про існування на теренах села давнього укріпленого замку в місці під назвою Городище, ймовірно, докняжої доби. У 1880 році у селі проживало 780 українців. У 1939 році – 1180 осіб: 1160 українців, 10 латинників, 10 жидів. У селі була молочарня, кузня, олійня. У 2008 році проживало 822 особи. За Австро-Угорщини село належало до Жидачівського повіту, за Польщі – до Долинського повіту, за радянських часів – до Стрийського району.
Загальна площа земельних угідь – 1530 га.
У 1706 році на місці старої церкви збудували наступну дерев’яну церкву Святих Якима і Анни УГКЦ. У 1802 році на її місці поставили привезену з села Чолганів нову дерев’яну церкву. У 2005 році поряд з нею спорудили кам’яну церкву Святих Петра і Павла УГКЦ. Встановили скульптуру Богородиці та пам’ятний хрест.
Однокласну школу відкрили у 1820 році. У 1975 році збудували кам’яне приміщення школи І-ІІ ступенів. Першу читальню «Просвіти» відкрили наприкінці ХІХ ст. У селі працює Народний дім.
З села походить церковний діяч ХVІІ ст. єпископ Йосип Шумлянський, священник і письменник о. Олекса Бобикевич.

Село Угольна

Село розташоване над безіменним потоком, за 14 км на південний схід від міста Стрий. Про побут доісторичної людини свідчать два кургани на північній околиці села. Письмова згадка належить до 1349 року. Село неодноразово палили татари. У 1880 році в селі було 82 хати. У 1939 р. налічувалося 790 осіб: 745 українців, 10 латинників, 20 жидів, 15 німців. Був фільварок і палац Дідушицьких, громадський шпихлір, 2 лісничівки, 2 цегельні, кузня, молочарня, 2 олійні, 2 крамниці. У 2008 році проживало 434 особи.
Загальна площа земельних угідь – 1232 га.
Перша письмова згадка про церкву датується 1578 роком. Разом з перенесенням села на інше місце, перенесли й церкву Святого Василія Великого, докорінно її перебудувавши. Цей храм був пам’яткою сакральної архітектури. На Великдень, 19 квітня 2009 року, церква згоріла. У 2008 році розпочали спорудження кам’яної церкви. У селі є символічна могила борцям за волю України, скульптури Матері Божої.
Однокласну школу відкрили в 1870 році. Школу кілька разів розширяли. У 1993 році на базі Народного дому відкрили школу І ступеня.
Першу читальню «Просвіти» відкрили 21 листопада 1897 року. У 1983 році збудували кам’яний будинок клубу, нині Народний дім.