Топ теми:

Наші Герої новітньої війни

МИХАЙЛО МАНДЗЯК (08.02.1980-21.06.2022) – стрілець зенітно-ракетного артилерійського дивізіону в/ч А0998. Учасник бойових дій АТО. З початком повномасштабної війни поїхав на передову. Загинув від артилерійського обстрілу на Донеччині. Проживав з рідними у Стрию на вул. Коссака.

ЄВГЕН МАГОМЕТА (30.03.1968-21.06.2022) – рядовий, такелажник 2 механізованого артилерійського дивізіону в/ч А0998. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Спірне на Донеччині. Родом із села Йосиповичі, із сім’єю проживав у селі Зарічне. Захищати Україну подався у перші дні війни.

ВАСИЛЬ СОКОЛИК (28.07.93-06.04.22) – матрос, в/ч А0878. Народився у с. Любинці у багатодітній родині. У 2006 році у зв’язку з смертю батьків отримав статус дитини-сироти. Виховувався у Верхньосинєвидненській школі-інтернаті. Проживав у с. Загірне.

РУСЛАН УСІК “Злий”, командир відділення снайперів батальйону «Донбас». Народився 23 лютого 1969 року, стриянин, навчався у школі №4, учасник Революції Гідності, АТО. З 2015 служив у 8-му батальйоні «Аратта». Останні роки жив у Краматорську. З початком повномасштабної війни разом з дружиною Оленою став на захист України у складі батальйону спеціального призначення «Донбас». Загинув 6 квітня внаслідок артилерійського обстрілу в боях за Попасну.

ІВАН МАРТИЧ (19.01.79 – 10.04.22) – рядовий, номер обслуги 1 протитанкового артилерійського дивізіону в/ч А 0998. Народився у селі Ланівка, навчався у Нежухівській середній школі та в Стрийському ВПУ №34. Загинув за Україну під час військових дій у селі Степне.

ТАРАС БОБАНИЧ (друг Хаммер) 15.03.89 – 08.04.22 – стриянин, навчався у 9 школі, народився у Трускавці, легендарний націоналіст, командир 2-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор», заступник командира ДУК «Правий сектор». Загинув у бою з московським окупантом.

СЕРГІЙ ТИМЧІЙ (19.02.79 – 07.04.22) – старший солдат, номер обслуги 2 механізованого батальйону в/ч А 0998. Народився у м.Вінниця, навчався у НУ «Львівська політехніка». В 2001 році вступив до лав ЗСУ. Після служби працював на стрийському підприємстві. Два роки тому офіційно працевлаштувався у Словаччині. З початком повномасштабної війни в Україні покинув працю, повернувся додому і за кілька годин уже був у військкоматі. Загинув біля Попасної, захищаючи Батьківшину від окупантів.

ТАРАС ГАЛІЙ (06.03.1992 – 04.04.2022) – військовослужбовець військової частини А 0998, старший солдат 24 механізованої бригади, заступник командира бойової машини – навідник-оператор. Загинув внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу Попасної. Народився у селі Лани-Соколівські у багатодітній сім’ї, був наймолодшим із семи дітей. Навчався у Подорожненській середній школі. Учасник АТО. Контракт на військову службу у ЗСУ підписав 2016 році.

Іван Романик (25.07.80 – 21.03.22) – стриянин, солдат окремого зенітного ракетного дивізіону в/ч А2847. Мобілізований 1 березня і вже за три тижні загинув від ракетного удару ворога.

РОМАН СОБКІВ, майор, народився 8 квітня 1989 року, військовослужбовець Національної Гвардії України, спецпідрозділ «Омега», м.Київ. Народився у селі Малі Дідушичі, закінчив місцеву середню школу та Стрийське ВПУ №8. У 2007 році призваний на строкову службу до внутрішніх військ МВС України. Уже за рік став курсантом Академії внутрішніх військ. З 2012 року проходив службу на керівних посадах військових частин. Загинув 12 березня, захищаючи столицю. ​​Указом Президента України від 17 квітня присвоєно звання Героя України, посмертно. Без батька залишилася маленька донечка.

Михайло Мацик, підполковник (1981 – 2022) – народився у селі Задеревач, з сім’єю проживав у селі Великі Дідушичі. Свій військовий шлях розпочав у віці 14 років, вступивши у Львівський ліцей ім.Героїв Крут. Згодом навчався у Харківському інституті танкових військ. Проходив службу та викладав у смт Десна та у Львівській Академії сухопутних військ ім.П.Сагайдачного (доцент кафедри водіння бойових машин та автомобілів факультету бойового застосування військ). Закінчив вищу військову академію у м.Київ. Учасник АТО. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», почесною грамотою ЛОДА «За високий професіоналізм і підготовку військових кадрів», медаллю Міністерства оборони України «За 15 років сумлінної служби» та медаллю «За патріотизм» ІІІ ступеня. Без батька залишилось двоє синів.

Ігор Матіїшин, старший солдат в/ч А 2582 80 ОДШБр. Народився 22 червня 1992 року, навчався у школі №3 Стрия, після 9 класу вступив у Стрийський коледж, вивчав юриспруденцію. Навчання продовжив у Львівській політехніці. Служив у Президентському полку. Мобілізований у лютому 2015 по квітень 2016 року, учасник бойових дій АТО/ООС. З червня 2021 року служив на контрактній службі.

Чат-бот Гаряча лінія
Перейти до вмісту