Герої АТО (ООС)

Павло Коваль
(11.07.1989 — 07.08.2014)

Народився у м.Стрий, навчався у ЗОШ №7, закінчив ВПУ №8, працював на підприємстві “Леоні”. Був мобілізований. Старший солдат 24-ої окремої механізованої бригади (м.Яворів).
Загинув під час мінометного обстрілу від поранень несумісних з життям поблизу м.Сніжне (Донецької обл.). Похований на Стрийському кладовищі.
Посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Меморіальні дошки встановлено на фасадах ЗОШ №7 та ВПУ №8.
Його іменем названо вулицю у Стрию.

Артур Лі
(17.06.1984 — 16.08.2014)

Народився в Узбекистані, закінчив школу в селі Ходовичі, навчався у Стрийському ВПУ №8.
Молодший сержант Збройних Сил України. Служив десантником у м.Яворові. Під час проходження служби двічі побував в “гарячих точках” Іраку. Проходив військову службу за контрактом у військовій частині А0284, м. Львів. З початку військових дій на сході його направили в зону АТО.
Загинув під час обстрілу терористами села Красне у Луганській обл. Похований у с.Ходовичі.
Нагороджений орденом “За мужність” ІІ ступеня (посмертно), нагрудним знаком “За оборону Луганського аеропорту” (посмертно), встановлено меморіальні дошки на фасаді Стрийського ВПУ №8 та у Ходовицькій школі. В його честь щороку відбувається Всеукраїнський турнір з рукопашу гопак “Пам’яті Артура Лі.

Андрій Безручак
(17.01.1981 — 25.08.2014)

З 12 років переїхав із сім’єю у Стрий. Випускник факультету тилу Одеського інституту сухопутних військ, служив в Одесі, переведений в Стрийську частину ракетних військ. Капітан, начальник речової служби тилу 28-ї механізованої бригади.
Загинув під час виходу тактичної групи бригади з “котла” в районі Кутейникове-Старобешеве в Донецькій обл. Похований на Стрийському кладовищі.
Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Меморіальні дошки встановлено на фасаді Яворівської ЗОШ ім. Т.Шевченка та Київського військового ліцею ім. Івана Богуна.

Юрій Бурдяк
(06.05.1991 — 19.10.2014)

Народився в с. Завадів, навчався у Завадівській СЗШ, Стрийському ВПУ №8, працював на ТзОВ “Леоні”, служив в ЗСУ.
Мобілізований для участі в АТО. Проходив службу у складі 24 ОМБр. Молодший сержант, командир БМП.
Загинув при виконанні бойового завдання поблизу с. Сміле Луганської обл.. Ідентифікований серед похованих невідомих героїв на кладовищі м. Старобільськ у квітні 2015 рок, а 8 травня перепохований.
Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Андрій Грицан
(06.09.1991 — 20.01.2015)

Солдат Збройних Сил України. Один із “кіборгів”.
Навчався у ЗОШ села Великі Дідушичі, закінчив Стрийське ВХПУ. Строкову службу проходив в ЗСУ — рота снайперів 169-го навчального центру Сухопутних військ. Працював на заводі “Леоні”.
Мобілізований у кінці серпня 2014 року, солдат, кулеметник. Обороняв Донецький аеропорт. Був поранений. Загинув під час оборони аеропорту, вважався зниклим безвісти після підриву терористами 2-го поверху терміналу. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. Похований у Великих Дідушичах.
Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно), нагрудним знаком “За оборону Донецького аеропорту” (посмертно), відзнакою “Народний Герой України” (посмертно), медаллю “Захисникам Вітчизни” (посмертно), пам’ятною медаллю “122-й окремий аеромобільний батальйон” (посмертно), почесною відзнакою “Командира 80 ОДШБр” (посмертно). У школі села Великі    Дідушичі встановили барельєф пам’яті Андрія Грицана, а у Стрийському ВХПУ                                             — пам’ятний Знак та назвали сквер.

Андрій Гук
(08.05.1971 — 24.09.2016)
Народився у Стрию, навчався у СЗШ №2, закінчив Стрийське ВПУ №34.
Служив старшиною сапером. Під час виконання бойового завдання в районі Станиці Луганської, внаслідок підриву на ворожій міні, отримав тяжкі поранення. Був евакуйований до медичного закладу в тяжкому стані. Проходив тривале лікування. Помер внаслідок отриманих поранень. Похований на Стрийському кладовищі.
Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. На фасаді Стрийської СЗШ №2 встановлено меморіальну дошку.

Володимир Пірус

(10.05.1975 — 01.03.2017)

Народився у Стрию, навчався у СЗШ №1, закінчив Стрийське ВПУ №8, працював автослюсарем.
Старший солдат, старший механік-водій розвідувальної роти. Воював на Луганщині в районі траси “Бахмутка”. Загинув при виконанні бойового завдання від множинних осколкових поранень під час обстрілу с.Золоте-3 Луганської обл., внаслідок прямого попадання ворожого протитанкового керованого снаряду в бойову машину. Похований на Стрийському кладовищі.
Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно. На фасаді Стрийської СЗШ №1 встановлено меморіальну дошку.

Василь Лаврись
(03.06.1988 — 24.06.2017)

Народився у Стрию, навчався у СЗШ №10, закінчив Стрийський аграрний коледж Львівського державного аграрного університету,
Сержант, старший розвідник загону спеціального призначення. Брав участь в обороні Донецького та Луганського аеропортів, воював у районі Лутугиного та Дебальцево, де прикривав вихід українських військ. Виконував завдання в районі “Бахмутської траси”.
Загинув внаслідок множинних вогнепальних осколкових поранень біля с.Сокільники Новоайдарського району Луганської обл. Похований на Стрийському кладовищі.
Нагороджений нагрудним знаком “За зразкову службу”. На фасаді СЗШ №10 встановлено меморіальну дошку.

Володимир Василевський
(13.06.1990 — 17.07.2015)

Молодший лейтенант, командир 2-го механізованого взводу, 5-ої механізованої роти, 2-го механізованого батальйону.
Помер у госпіталі в м.Лисичанськ Луганської обл. за невизначених причин. Похований на Стрийському кладовищі.
Меморіальну дошку встановлено на фасаді ЗОШ №1. Його іменем у Стрию названо вулицю.

Володимир Власюк
(12.09.1973 — 13.12.2015)

Народився в Тернополі, проживав у Стрию. Військовослужбовець 7-го ОПАА. Призваний за мобілізацією, молодший сержант. Служив на Луганщині поблизу Сватове.
Через рік служби був демобілізований. Тяжко хворів під час служби в зоні АТО. Причиною смерті стало загальне захворювання. Похований на Стрийському міському кладовищі. Встановлено пам’ятний знак на могилі державного зразка.

Тарас Яворський
(26.07.1974 — 04.01.2016)

Народився у селі Верчани Стрийського району, закінчив Олексицьку СЗШ, працював водієм. Був мобілізований, брав участь в боях у Луганській та Донецькій областях. Сержант, командир відділення.
Після повернення із зони бойових дій погіршився стан здоров’я.

Руслан Семенін
(08.02.1972 — 23.05.2016)

Народився в с.Дуліби у сім’ї військового. Проживав у Стрию, навчався у СЗШ №2, закінчив Тернопільську академію народного господарства. У 2014 році мобілізований в зону проведення АТО, сержант. Служив у м.Старобільську (Луганщина). Був командиром танкового взводу Чернігівського танкового батальйону.
Важко поранений під Дебальцевим. Комісований через важкі наслідки поранення. Невдовзі у нього діагностували важку онкологічну хворобу. Помер у лікарні. Похований у с.Дуліби Стрийського району.
На фасаді СЗШ №2 встановлено меморіальну дошку.

Роман Сіглаєв
(29.12.1975 — 14.09.2017)

Старший прапорщик. Під час служби нагороджений відзнаками та медалями. Смерть з невизначеним наміром. Похований на Стрийському кладовищі.

Юрій Татарин
(29.08.1968 — 14.10.2017)

Підполковник. Після демобілізації раптово помер. Похований на Стрийському кладовищі.

Юрій Гуськов
(31.10.1976 — 25.02.2018)

Народився в с.Піщани Стрийського р-н. Навчався в Ходовицькій СЗШ, а потім у Стрийському ВПУ №8. Служив в армії. Працював у КП “Стрийводоканал”.
Був мобілізований у зону АТО. Захворів, отримав ІІІ групу інвалідності війни та статус учасника бойових дій. Після повернення продовжив працювати, але звільнився за станом здоров’я.

Юрій Фурт
(30.05.1973 — 09.05.2018)

Проживав у Стрию. Кадровий військовий, майор, старший помічник начальника штабу з кадрів і стройової частини штабу.
Після звільнення з військового контракту за станом здоров’я отримав статус інваліда війни І групи. Помер після тривалої хвороби. Похований на Стрийському кладовищі.

Юрій Гошко
(06.05.1967 — 06.02.2019)

Сержант-кулеметник. Демобілізований за станом здоров’я, причина смерті — онкологія. Похований на Стрийському кладовищі.

Андрій Федоришин
(02.08.1973 — 13.07.2019)

Учасник Революції Гідності.Доброволець. Боєць та ветеран ДУК ПС. У Добровольчий корпус вступив в 2014 році, провів три ротації у зону АТО.
Отримав травму коліна у 2016 році. Почався гнійний артрит колінного суглоба. Похований на Стрийському кладовищі

Владислав Бунецький (“Сивий”)
(03.08.1948 — 09.08.2019)

Доброволець, Добровольчий Український Корпус “Правий сектор”, стрілець. Помер внаслідок важкої недуги. Похований на Стрийському кладовищі.
Нагороджений відзнакою “Хрест Корпусу” (посмертно).